Ми з України Український контрнаступ на Харківщині повернув під контроль ЗСУ вже близько 1000 квадратних кілометрів території області. Близько 30 населених пунктів знову під українським прапором, включаючи Балаклію. Взяття Куп'янська — питання кількох днів.
Під загрозою Ізюм — найважливіший логістичний центр, у якому російські війська можуть опинитися в оточенні. Наші герої вклинилися на 50 кілометрів углиб захопленої росіянами території. За перший день наступу ЗСУ знищили 640 раш*стів і 650 — на другу добу.
Масштаби російського провалу такі, що їх неможливо приховувати. Проте кремль зайняв тактику впертого замовчування того, що відбувається в Харківській області.
Федеральні телеканали на всю транслюють мантри "перемоги", а в офіційних зведеннях російського міноборони жодного слова про втрати. Крім того, російські воєначальники, замість того, щоб робити висновки, шукають "відмазки" для приховування своєї ганьби.
Для цього через підгодованих воєнкорів у російському інфополі щосили понеслися тексти, головна думка яких — "генерали не винні".
"Якби Сталін знімав і розстрілював командирів і командувачів за кожен німецький контрудар, що почався, у нас комсклад закінчився б ще в сорок першому. … Зібрані противником у кулак сили — це не шпильковий укол, який можна зупинити зошитом шкільним.
Це узгоджена, організована дія багатьох тисяч (у конкретному випадку — десяти — дванадцяти) добре навчених, бійців, які кілька тижнів готуються до удару, мотивованих на перемогу.
Якими командують досвідчені командири, а їхні дії спплановані найкращими генералами ЗСУ та США", — ниють російські генерали. І це замість того, щоб витягувати своїх солдатів, які будь-якої миті можуть "зваритися" в Ізюмському котлі.
У паралельній реальності російського військового командування "друга армія світу" все ще здатна успішно воювати проти всього Заходу. Насправді — раш*сти зазнають нищівної поразки від ЗСУ. І цієї поразки їм не вибачать.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
