В Офісі Президента України розповіли про два прийнятні способи створення трибуналу проти російського керівництва

«Весь цивілізований світ спостерігав за злочинами агресії, які скоювала Росія протягом багатьох років. У 2008-му вони почали агресію проти Грузії, у 2014 році окупували Крим і частину Донбасу. Щоразу армія Росії входила в сусідні держави», – зазначив Андрій Смирнов.

Але, як наголосив він, жодного разу російське керівництво не було покаране за агресію попри те, що це міжнародно визнаний злочин. «Ми поставили собі запитання, як змусити світ прокинутися й засудити Росію за проведення агресивних воєн.

І зрозуміли, що діяти через Раду безпеки ООН буде неможливо, оскільки Росія має там право вето. Також не можна домогтися розгляду злочину агресії Міжнародним кримінальним судом, бо Росія не ратифікувала Римський статут», – пояснив заступник керівника Офісу Президента.

Єдиним легітимним і юридично правильним шляхом розв'язання проблеми, за словами Андрія Смирнова, буде створення спеціального міжнародного трибуналу у формі багатостороннього міжнародного договору.

«Зупинившись на цій моделі, ми почали переконувати світ у необхідності її прийняття. Ми отримали чотири рішення Європарламенту, шість рішень ПАРЄ і безліч рішень парламентів країн, включно з парламентом Франції, на захист нашого проекту.

У січні ми запустили роботу core group, куди увійшло 20 держав, які вивчають можливу модель трибуналу», – сказав Андрій Смирнов.

За результатами практичних дискусій із союзниками України та іншими країнами цивілізованого світу на сьогодні підготовлено три моделі заснування й роботи трибуналу.

Перша – створення трибуналу на основі угоди України з Організацією Об’єднаних Націй з ухваленням відповідної резолюції ГА ООН. Друга – формування трибуналу на основі багатостороннього відкритого міжнародного договору між державами цивілізованого світу.

Третя – створення спеціального трибуналу як суду, що працюватиме на засадах українського права та української юрисдикції (тобто буде частиною судової системи України) із залученням міжнародного елемента до його формування та діяльності (міжнародні судді та прокурори, розташування у Європі, міжнародна підтримка).

«Якщо коротко, перші два варіанти є прийнятними й справді продемонструють готовність світу змусити агресора відповідати за скоєне. Третій, гібридний варіант, містить ризики звуження юридичної оцінки агресії, що триває, до рівня «міждержавного конфлікту».

Світу потрібен максимально широкий територіально міжнародний інститут відповідальності за агресію з максимальним рівнем легітимності та визнання.