Ціна Бахмута. Чи повторить місто-фортеця долю Соледара чи битва стане переломною для війни

Фокус розбирався у сценаріях переломного моменту протистояння. Американський Інститут вивчення війни (ISW) писав про можливе створення умов для обмеженого відходу ЗСУ, але український Генштаб не віддавав таких наказів.

Одне із завдань — завдати окупантам максимальної поразки. Президент України Володимир Зеленський підтримав ідею посилення оборони Бахмута на Ставці Верховного головнокомандувача 6 березня.

Глава держави запитав головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та командувача Сухопутних військ Олександра Сирського, як далі захищати місто. Обидва воєначальники погодилися з ідеєю зміцнення позицій.

"Я сказав головкому знайти відповідні сили, щоб допомогти хлопцям у Бахмуті. Немає такої частини України, щоб сказати, що від неї можна нібито відмовитись", — заявив Зеленський. Цього ж дня президент в інтерв'ю CNN пояснив мету захисту Бахмута.

Загарбники не зупиняться — вони отримають відкриту дорогу на Слов'янськ та Краматорськ.

Газета Time з посиланням на західних аналітиків описує два можливі сценарії в найближчі тижні: Обидві армії можуть відчувати брак ресурсів і страждати від внутрішніх розбіжностей, тому визначити долю Бахмута може вихід із цих проблем, пишуть автори.

Експертка Інституту вивчення війни Кароліна Херд каже, що перелом ситуації під Бахмутом у бік РФ не дасть окупантам значних змін на фронті. Просування вулицями та кварталами неминуче, але український Генштаб переглядає підходи до оборони.

"Ми спостерігаємо повільний відхід ЗСУ від позицій у східній частині Бахмута на захід, де у них добре укріплені позиції. Якщо обхідний маневр ЗС РФ у східній частині виявиться успішним, на них чекає сильний опір у західній", — пояснює фахівчиня.

Український депутат та голова української делегації у парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернієв заявив Time, що українські сили зберігають контроль над дорогами постачання у місті. Але він додає, що утримання Бахмута — це не кінцева мета Києва.

"Якщо дивитися на карту і тактичну ситуацію, схоже, ми в плюсі. Довгострокові інтереси України виконуються — ми перемелюємо мобілізованих росіян та їхні боєприпаси. У ЗСУ є час для підготовки резервів до весняного контрнаступу", — коментує політик.

За оцінками директора відділу досліджень Росії в американському Центрі військово-морських досліджень Майкла Кофмана, нові втрати України в Бахмуті можуть стати на заваді успіху важливіших військових операцій.

Якщо Бахмут потрапить під контроль ЗС РФ, це стане символічною перемогою — другою після захоплення Соледара. Для України це буде втрата — перша велика територіальна поступка і удар по загальному моральному духу, впевнені військові експерти.

Про відхід Сил оборони України від Соледара стало відомо 25 січня. Командування тоді вирішило зберегти особовий склад та зміцнитися на підготовлених рубежах.

Ворожі сили на соледарському напрямі були виснажені, говорив представник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череввтий. Кароліна Херд впевнена, що Бахмут не дасть Москві серйозної стратегічної переваги у боях.

Сили та ресурси, витрачені на його захоплення, завадять розпочати інші наступальні операції. "Це означало б те саме, що і влітку 2022 року, коли впали Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Це не буде поворотним моментом у війні.

У ЗСУ з'явиться можливість повернути ініціативу після завершення наступу", — зауважила вона. Таку думку озвучив глава Пентагону Ллойд Остін під час візиту до Йорданії.

Він не став прогнозувати взяття Бахмута росіянами, але наголосив на ефективності "вагнерівців" у боях порівняно з рештою окупантів. "Я сказав би, що сили "Вагнера" були трохи ефективніші, ніж російські сили. Ми не бачили зразкових дій російських військ", — сказав Остін.

Політолог Віктор Бобиренко у спілкуванні з Фокусом допускає ідею здачі міста за аналогією із Соледаром, адже для України, на відміну від Росії, важливіше зберегти життя людей, а не руїни будівель.

"Якщо практично не залишилося можливості якісно підвозити боєкомплект та продукти харчування, ми зазнаємо нерівномірних втрат. На початку бахмутської операції у нас втрати були 1:7, а зараз 1:3. У нас є куди відходити — на лінію Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ.

Там висоти", — пояснює він. З політичного погляду Бахмут став символом як Києва, так Москви. Путін зможе після перемоги сказати росіянам, що вони — "великий народ", додає Бобиренко. "З Соледара ми відступили і забули, так само можна з Бахмутом і нічого страшного не буде.

Треба пояснити людям, що це був вимушений відхід", — сказав політолог.

Оглядач The New York Times Ендрю Краммер, посилаючись на кількох українських чиновників, пише, що досягнення ЗСУ у процесі захисту Бахмута виправдовує їхні власні високі втрати, але частина солдатів на фронті сумніваються у доцільності його захисту.

"У боях на обстріляних артилерією вулицях міста та в довколишніх селах втрати обох сторін величезні.

Поступовий наступ Росії останніми тижнями змусив деяких представників України натякнути на можливість відступу, щоб уникнути оточення, але українські штурмові бригади перейшли в атаку на вихідних і відтіснили росіян", — зауважує Краммер.

Українські командири у спілкуванні з The New York Times говорять про бажання протриматися в Бахмуті якнайдовше, знищуючи сили противника, навіть якщо вони врешті-решт не утримають місто.

Проблема в тому, щоб вибрати час, якщо виведення військ стане необхідним, треба виконати його з мінімальними втратами. Найбільший ризик для українських сил — потрапити в оточення та неможливість поповнення запасів на околицях міста.

Військові говорять журналістам про три головні артерії, які забезпечують життєво важливі шляхи для тисяч українських солдатів у Бахмуті. ЗС РФ перекрили один із маршрутів і наближаються до двох інших.

Дорога з Бахмута до Часового Яру, за словами командирів, регулярно обстрілюється. Головна магістраль на південний захід, де ЗСУ завдяки контратаці дещо відкинули росіян, все ще перебуває під сильним обстрілом.

Викладач Командно-штабного коледжу Армії оборони Ізраїлю, науковий співробітник Єрусалимського інституту стратегії та безпеки Ягіль Хенкін наголошує на інертності сторін у боях за Бахмут.

Якщо вже витрачено стільки зусиль на взяття міста та його захист, то як припиняти штурм та визнавати поразку? "Ззовні це виглядає як боротьба за недостатньо важливий об'єкт.

Я утримався від такого твердження, оскільки українці захищають Бахмут так само затято, як російські штурмують. Можливо, відіграє роль символічна важливість міста. Інакше пояснити це складно", — сказав Хенкін.

Найкраще місце для прориву ЗСУ зараз, як зазначив науковець, це Запорізька область. Прорвати фронт у районі Бахмута набагато складніше, а от у Запорізькій області розвивати наступ можна з різних напрямків.

Нагадаємо, що на початку грудня 2022 року опитані Фокусом експерти говорили про можливий відхід з Бахмута, як із Сєвєродонецька та Лисичанська для збереження особового складу та техніки.

Україна має менший мобілізаційний ресурс, ніж Росія, тож доводиться воювати ефективніше.