Операція "Павутина": на четвертий рік війни в РФ почали будувати укриття для літаків (фото)

Захисні споруди зводяться на аеродромах у Кіровському, Севастополі, Гвардійському та Саках — на території тимчасово окупованого Криму. На це звернув увагу OSINT-дослідник Def Mon, який опублікував 7 травня свіжі супутникові знімки зі слідами будівельних робіт.

Роботи тривають і на військових базах усередині Росії: у Єйську, Кримську, Приморсько-Ахтарську, на авіабазі Ханська в Адигеї, а також у Міллерово, Ахтубінську, Борисоглібську, Курську, Липецьку і на авіабазі стратегічної авіації в Енгельсі.

Хоча офіційно причини активізації будівництва не озвучувалися, експерти пов'язують її з наслідками української операції СБУ "Павутиння", під час якої, за даними українських джерел, було завдано шкоди десяткам російських літальних апаратів, включно зі стратегічними бомбардувальниками.

Як виявилося, рішення про будівництво укриттів для авіаційної техніки було ухвалено ще 2021 року — міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.

У межах програми розвитку аеродромної мережі передбачалося зведення понад 300 укриттів, зокрема для винищувачів п'ятого покоління, синхронно з їхніми поставками у війська.

Крім того, у травні 2025 року Міноборони РФ опублікувало відеоматеріали, де главі відомства Андрію Бєлоусову демонструють блочно-модульні конструкції укриттів різного призначення.

Серед іншого — макет укриття для транспортної та дальньої авіації, включно з ракетоносцями Ту-160. Поки що це лише легкі тенто-мобільні укриття (ТМУ), що забезпечують захист від опадів і візуального спостереження із супутників.

На тлі успішної операції "Павутина" серед російських блогерів та експертів вибухнула дискусія про причини того, чому стратегічні бомбардувальники та літаки дальньої авіації виявилися незахищеними.

Так російський військовий експерт Олег Шаландін стверджує, що будівництво укриттів для стратегічної авіації позбавлене практичного сенсу, адже техніка не перебуває на постійному місці. "Ніхто не робить укриття для літаків ядерної тріади.

Ці машини постійно в повітрі або в готовності до вильоту, тому витрачати час на загін в ангари й виведення назад — це втрата часу", — вважає він. Проте історичний і закордонний досвід цей аргумент спростовує.

Китай з 1960-х років займається будівництвом захищеної інфраструктури для своїх важких бомбардувальників H-6. Багато китайських авіабаз обладнано підземними ангарними комплексами з виїздом прямо на ЗПС, причому частина таких об'єктів діє і модернізується досі.

У США, попри розвинену інфраструктуру, ангарів для всіх літаків стратегічної авіації дійсно немає. Однак і ситуація США відрізняється — країна не піддавалася атакам з повітря десятиліттями, на відміну від Росії, яка вже понад три роки веде повномасштабну війну.

Також висловлювалися думки щодо Договору зі стратегічного наступального озброєння (СНО-III), в рамках якого стратегічні бомбардувальники не повинні ховатися в ангарах для постійного моніторингу з боку учасників Договору.

Однак обмежень на створення укриттів для стратегічної авіації в СНО-III немає — вони можуть використовуватися за умови повідомлення іншої сторони та можливості проведення інспекцій.