Повернути Крим із людьми. Що робити з півостровом після деокупації

Перспектива повернення Україною Криму викликає величезну кількість запитань, починаючи від долі цивільних росіян і закінчуючи колабораціоністами та сферою освіти.

Пів року тому, відразу після звільнення Херсонської області, я отримала повідомлення від подруги з Криму, яка запитувала, що буде, коли Збройні сили України увійдуть на півострів. "Чи вважатимуть мене колабораціоністом і притягнуть до відповідальності?" – запитала вона.

Для 34-річної жінки, матері-одиначки, яка керує малим бізнесом, це було життєво важливе питання. Я відповіла, що їй не варто хвилюватися, оскільки вона не співпрацює з російською владою і є жертвою незаконної анексії та всіх її наслідків. Але її тривога дошкуляє мені.

Скільки людей на півострові переживають за звільнення Криму, але бояться його наслідків? Вони цього хочуть, бо нарешті будуть вільні. Вони налякані, тому що не знають, що це може означати для них після дев’яти років окупації.

Страх цей виник багато в чому через російську пропаганду, яка систематично працює на окупованих територіях, щоб демонізувати українців та їхні збройні сили. Не всі стійкі до такої дезінформації або можуть перевірити ці наративи в інших ЗМІ.

Україна прийняла свою першу стратегію деокупації Криму в березні 2021 року з 97 кроками до звільнення півострова. У квітні 2023 року цей план було оновлено. Це був важливий сигнал, що Київ націлений на визволення Криму і має для цього стратегію.

Для міжнародних партнерів це також дало сигнал про те, що Україна не лише хоче допомоги та сприяння, але й активно працює над своєю місією. Одним із практичних кроків стратегії є надання державних послуг мешканцям Криму, коли Україна поверне контроль.

"На початок 2014 року в Криму було понад 16 тис. держслужбовців, понад 12 тис. міліціонерів, майже 3 тис. працівників ДСНС, приблизно 1,5 тис.

працівників ДСНС і стільки ж працівників прокуратури — разом понад 30 тисяч людей", — сказала постійний представник президента України в АР Крим Таміла Ташева.

"Спочатку нам не знадобиться стільки, але ми все ще говоримо про тисячі людей, і ми готуємося до цього в різних сферах", — сказала вона у відповідях на запитання через електронну пошту.

"Кабмін погодив формування кадрового резерву для деокупованих територій, а Нацагентство з питань державної служби готує для них короткострокові курси навчання".

Цього року Київський національний університет імені Тараса Шевченка розпочне набір на магістерські програми, присвячені врядуванню на повоєнних територіях. Програми стосуватимуться різноманітних аспектів управління, безпеки, соціально-культурних питань та економіки.

"Два місяці тому був запущений онлайн-курс "ПроКрим", і вже майже 15 тисяч людей здобули базову освіту про Крим, його історію, культуру та особливості регіону", — сказала Ташева.

Курс, розроблений для українських державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, складається з 10 лекцій про історію півострова, життя кримчан під окупацією, правосуддя перехідного періоду та стратегії деокупації та реінтеграції.

Питання про комунальні служби в Криму та про співпрацю з російською окупацією йдуть пліч-о-пліч і детально обговорюються в Україні та за її межами.

Чи можуть ті, хто залишився в Криму, продовжувати працювати вчителями, лікарями чи іншими державними службовцями після відновлення контролю над Україною? У березні 2022 року, всього за кілька днів після повномасштабного російського вторгнення, Верховна Рада України ухвалила закон, який доповнює Кримінальний кодекс новою статтею про кримінальну відповідальність за колабораціонізм.

Добровільне обіймання посади в окупаційній владі, пропаганда в навчальних закладах або передача матеріальних засобів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням на окупованій території тепер караються штрафами, позбавленням волі та конфіскацією майна.

Також засудженим буде заборонено обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом 15 років. До квітня 2023 року було відкрито близько 5 тисяч кримінальних справ за колабораціонізм.

Вищі чиновники та військові злочинці будуть ув’язнені, а люди нижчого рівня будуть обмежені в своїй діяльності, сказала Ташева.

"Державні службовці середнього та нижчого рівня, діяння яких спричинили тяжкі наслідки, будуть притягнуті до відповідальності та кримінальної відповідальності, ті, чиї дії не спричинили тяжких наслідків, більше не зможуть працювати на державній службі", — написала вона. .

Законодавство проти колабораціонізму надіслало дуже чіткий сигнал на новоокуповані території: їх мешканці не повинні співпрацювати з російськими військами, і якщо вони це зроблять, вони будуть притягнуті до відповідальності.

Але справа виглядає зовсім інакше на територіях, які дев’ять років перебувають під окупацією. "Через місяць-два пішли розмови про те, що потрібно змінити, декриміналізувати певну діяльність, — каже директор з адвокації ПЦ "Зміна" Альона Луньова.

Вона вважає, що закон заходить занадто далеко: "Ми криміналізували роботу всіх вчителів анексованого Криму та окупованих Донецької та Луганської областей. Бо які стандарти вони там запроваджують? Освітні стандарти Російської Федерації".

Водночас дуже важливо мати бачення того, як місцеві кадри, корінні жителі Криму можуть бути залучені до відновлення державної влади, сказала вона. "Це можуть бути не тільки вихідці з материка, частина персоналу повинна бути набрана з місцевих жителів", – сказала Луньова.

"Звичайно, потрібно встановити, як і де вони працювали до цього. Якщо це фахівець, який працював у Криму із зверненнями мешканців чи з соціальною допомогою при народженні дитини, з перепідготовкою вони могли б працювати у відновлених адміністраціях України.

Чому ні?" Український соціолог, директор Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга погодився, що мають бути різні підходи до покарання та перевірки людей, які роками проживали на окупованих територіях, але сказав, що важливо враховувати майбутні загрози.

"Важливо розуміти, в якій формі і як довго триватиме загроза з боку Росії — і ми можемо зробити висновок, що це буде довгострокова загроза", — сказав він.

"Ми повинні створити прецедент негативної співпраці, щоб у нас не було ситуації, коли люди, які співпрацювали [з агресором] під час окупації, залишилися б без наслідків, коли ми відновили контроль", — сказав він.

"Відносини з цими людьми мають базуватися на довгостроковій небезпеці для України з боку Російської Федерації". І українська влада, і правозахисники однозначно розуміють, що громадянам Росії, які переїхали до Криму після анексії, доведеться повернутися до Росії.

Вони потрапили на територію України нелегально і тому не мають права на проживання. Менше ясності щодо громадян Росії, які легально проживали в Криму до анексії, і тих, хто створив сім’ї (наприклад, тих, хто одружився з кримчанами), дискусії на цю тему тривають.

Тих, кому Росія примусово видала паспорти, влада в Києві не сприймає як громадян Росії. Це громадяни України, які постраждали від окупації, — зазначають в уряді. "Меседж нашим мешканцям у Криму простий. Крим — це територія свободи", — сказала Ташева. "Крим — це Україна.