Безповоротні втрати Росії. Скоро їх буде 500 тисяч

Мобілізовані восени, спостерігаючи постійні невдачі ЗС РФ (наприклад, цілковитий розгром під Вугледаром) і розуміючи, що вони наступні після зеків, кого почнуть використовувати для "м'ясних хвиль" — почали масово йти у відмову та записувати відео одне за одним, де ниють, що їх не готували як штурмовиків.

Очевидно, що ці ролики їх не врятують, але тут важливе інше. Підтвердилося те, про що ми писали ще минулого літа: мобілізувати — не дорівнює організувати.

У Росії брак усіх ключових елементів, які потрібні для сучасного механізованого загальновійськового бою: від засобів зв'язку — до розумних і компетентних командирів.

Тому в неї не залишається жодних інших можливостей, крім як просто затикати фронт живою силою, неорганізованою і непідготовленою, і без технічних засобів війни.

Якщо Кремль не припинить це божевілля і не виведе свою армію з території України, то кількість убитих окупантів зрештою досягне чверті мільйона, а якщо війна затягнеться на роки, то до половини мільйона — точно. Саме безповоротних втрат.

Сумарні ж втрати Росії в Україні вже зараз, за середніми оцінками, становлять майже чверть мільйона. Це за рік повномасштабної війни. Війна — це завжди дуже дорого, і втрачені за цей рік 10,000+ одиниць техніки Росія ніяк не зможе відновити.

Ні Іран, ні КНДР не зможуть заповнити цю прогалину. При цьому втрати в техніці продовжаться, а отже, ситуація для окупантів лише посилюватиметься.

За підсумками Кремль змушений іти на абсолютно відчайдушні кроки: затягування війни заради примарної надії, що західна підтримка України припиниться, майбутня анексія Білорусі, або можливе продовження мобілізації, яка ще більше посилить становище, оскільки створить ще більше навантаження на нікудишнє організаційну, технічну основу.

Тут важливо вставити ремарку: ці потенційні чверть чи пів мільйона жертв — ще одна важлива причина, чому Росія має саме програти, а не просто "припинити вогонь". Якщо Росія не програє, то така кількість убитих буде розцінена, як колосальна національна катастрофа.

Війна ж повинна закінчитися так, де чітко позначається, що ця авантюра Кремля була не катастрофою, а злочином, а сотні тисяч убитих громадян РФ — це вбиті злочинці, а не "невинні жертви". Важливість цього моменту не всі розуміють до кінця.

Що буде далі? Генштаб Сил оборони України продовжить реалізовувати свій глобальний план щодо руйнування логістики, командної ланки та технічних можливостей окупантів, готуючи при цьому десятки нових механізованих і штурмових бригад.

Водночас триватиме операція стратегічного рівня з деокупації Криму.

Процес звільнення півострова — це тривалий процес, багаторівневий і вкрай складний, саме тому він розтягнутий у просторі та часі, але якщо ви уважно придивитеся до тієї номенклатури озброєнь, яку передають Україні, там є і конкретні інструменти для деокупації Криму.

Все сказане вище не відкидає факту, що ворог хоч і тупий, але підступний і намагається адаптуватися до нової реальності. Кулі з відбивачами чи "м'ясні хвилі" — яскравий приклад таких спроб.