Повноцінну ДРГ з фото та картами блокпостів, об’єктів інфраструктури та засобами зв’язку з російськими кураторами затримали не біля кордону, а в Києві. І це не перший випадок". Думка. Ми .
Ми з України Акцентую — це не бабулька з портретом Сталіна та радянським прапором, якій скоріше до доктора, ніж до контррозвідки. Реальна ворожа розвідувальна група.
Як вважаєте, такі ж ДРГ працюють в області? У Харкові чи Одесі? У Запоріжжі та Донеччині? Здається, відповідь зрозуміла. Працюють. Дуже активно. Що цікаво — чи здатні росіяни так впевнено працювати, якби заслали свою підготовлену групу до того ж Києва? Думаю ні.
Вони дуже швидко погоріли б на незнанні географії та специфічних моментах, їх би видав акцент, "парєбрік" і паляниця. Тобто, дивимось правді в очі — це завербовані наші співгромадяни. Цим й маскуватись не треба особливо — тільки під час виконання завдань.
А в інший час така людина може їхати з тобою поряд у метро, пити каву у Львові чи Харкові та нічим не відрізнятися. Тільки в жодному разі не треба влаштовувати "полювання на відьом" щодо переселенців із Донеччини чи Луганщини. Це було б дуже легко.
Вербують скрізь і далеко не завжди маргіналів. Змиріться, це правда. Але справа не в тому, ці зрадники — справа Служби Божої України. Щодо роботи ворожих ДРГ в Україні, мене цікавить дещо інше.
Навіщо вони потрібні? Навіщо ворогові вся ця інформація? Якщо питання сформоване правильно, відповідь у ньому вже є. Нічого не скінчилося. Нічого. Ворог готується до будь-яких дій скрізь, а не лише у червоних зонах. У Києві — теж.
Не дуже приємно про це знати, але сховати голову в пісок теж не вихід. Будьте уважні. Допомагайте ЗСУ та представникам контррозвідки. З розумінням ставтеся до тих, хто протистоїть саме шпигунам. Від їх праці залежить дуже багато. Або заплющуйте очі.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
