«Зміна сприйняття війни». Чому радикалізація протестів проти мобілізації у Дагестані має стати прикладом для РФ — відповідає політолог

«Ми поки наразі можемо спостерігати за цими подіями. Ми бачимо, що відбувається у Дагестані. Там дійсно ситуація пішла не за тим сценарієм, як це відбувалося в інших суб'єктах федерації.

Там почали з’являтися вимоги до влади, це дуже важливий момент, коли протест переходить на інший рівень», — вважає Рейтерович.

Відео дня На думку експерта, стихійний вуличний мітинг у Махачкалі почав координуватися людьми і викликати все більш агресивну реакцію влади і важливим є те, чи слугуватиме він прикладом для інших частин Росії.

«Коли не просто з’ясовують якісь відносини на вулиці в форматі стихійних мітингів.

Видно, що там є певні організатори і вони в принципі висувають до влади вже певні вимоги: щоб вони звільнили всіх затриманих, по суті припинили мобілізацію, дають їм якийсь час на виконання цих вимог.

Реакція влади на це зрозуміла, нагнати більше військових, більше представників Росгвардії, кажуть, що туди планують завести і Росгвардію з Чечні.

Тобто Кремль буде і надалі грати на етнічних суперечках, які насправді нікуди не зникли у РФ, а були певною мірою приховані в останні роки. Але тут дуже важливо, чи цей приклад, який відбувся у Дагестані, надихне інших.

Тому що у Росії станом на 1 січня 2014 року було 83 суб'єкти федерації", — розповів він. До того ж, як стверджує Рейтерович, протести у регіонах Кавказу кардинально не змінять ситуацію, тому все залежить від того, чи перекинеться хвиля такого протесту на інші регіони.

«І події в одному Дагестані — не змінять кардинально ситуацію, тим паче якщо їх там швидко спробують придушити. Але якщо це піде регіонами далі і ми побачимо, що саме організація і координація цих протестів посилиться і відбудеться певна радикалізація.

Принаймні вони повинні будуть відбивати хоча б тих, кого правоохоронці намагатимуться затримати (що ми побачили у Дагестані, але не бачили в інших містах).

І от якщо відбудеться трансформація цього протесту, тоді можливо це вплине на хід цієї мобілізації і сприйняття взагалі війни, яку веде Російська Федерація", — додав експерт.

Політолог також зазначив, що основною рисою малочисельних російських протестів є не виступ проти війни, як такої, а проти персональної участі у ній.

«Тому що на сьогодні росіяни виходять [на вулиці] не проти війни як такої, вони виходять проти своєї можливої участі у цій війні, але це трошки різні речі.

Коли не зміниться сприйняття, що взагалі проти війни, що ми потрохи бачили у тому ж Дагестані, де жінки казали, що Росія напала на Україну, а не навпаки і навіщо ви наших чоловіків забираєте.

От якщо ця зміна сприйняття відбудеться, то ми зможемо з обережністю говорити про якісь внутрішні дестабілізаційні фактори, які не дадуть Путіну реалізувати ті сценарії, які у нього є.

Які передбачають кратне збільшення російської армії і, зрозуміло, відправлення усіх цих мобілізованих в Україну", — резюмував він. Напередодні у столиці російської республіки Дагестан Махачкалі розпочалися масштабні протести проти мобілізації та війни з Україною.

Протести проти мобілізації відбуваються не лише у Махачкалі. 25 вересня мешканці села Ендірей у Хасавюртівському районі Дагестану перекрили федеральну трасу Хасавюрт — Махачкала. У відповідь поліцейські почали стріляти в повітря.

22 вересня у Дагестані теж перекривали федеральну трасу на знак протесту проти мобілізації. Це сталося у Бабаюртівському районі. Цього ж дня у соцмережах з’явилося відео бунту біля будівлі військкомату в Дагестані.

21 вересня російський диктатор Володимир Путін оголосив про проведення «часткової» мобілізації в РФ. За офіційними даними міноборони РФ, планується призвати близько 300 тисяч резервістів.