Московія, а не Росія! Чому країні окупантів потрібно повернути її історичну назву

Інша річ, навіщо вона нам потрібна і чи треба взагалі? Моя думка: за правильної реалізації — це правильний хід". Думка. По-перше, це вириває з-під ніг Російської Федерації її історичну опору як Русі.

А разом із цим деміфілогізує всю цю століттями накручувану на вуха європейців локшину про "єдиний народ", виводячи на поверхню одну просту думку: немає і ніколи не було жодного єдиного народу.

Є захоплення територій, що супроводжується насильством над поневолюваними народами і присвоєнням їх культурної та матеріальної спадщини.

По-друге, це маркує цивілізаційну інакшість московитів, що перейменували себе на "руських", тому що відриває їх від культурної та політичної спадщини Русі, міцно пов'язаної з цивілізацією Заходу. До речі, найкраще про це сказав не хто інший, як Карл Маркс.

"Колискою Московії було криваве болото монгольського рабства, а не сувора слава епохи норманів. А сучасна Росія є не що інше, як преображена Московія", — Карл Маркс, "Викриття дипломатичної історії XVIII століття".

По-третє, це відповідає на питання, хто первинний, хто вторинний в історичному сенсі. Київ, як політичний центр, первинний. Москва — вторинна. Крапка.

По-четверте, викриття та осучаснення історичного факту перейменування Московії на "Росію", що стала згодом Російською імперією, допомагає сучасникам зрозуміти, що саме сталося в тому далекому минулому.

Це як нова тимчасова гілка з фільму "Назад у майбутнє", де певне втручання у минуле змінило просторово-часовий континуум, створивши альтернативну реальність після того, як Біфф краде Альманах із підсумками спортивних змагань, який привіз Марті з майбутнього.

В результаті чого, у тій альтернативній реальності Біфф стає мільярдером і одружується з матір'ю Марті, вбиваючи його батька.

У цьому ж випадку — у минулому відбулася низка політичних подій, що завершилися перейменуванням Московії в Російську імперію, внаслідок чого виникла альтернативна політична реальність, де "велика Росія" бере початок свого існування в часі та просторі з території Давньої Русі (включаючи Київ), а сам Київ — це лише древня столиця "Русі", історичний центр, що перемістився звідти спочатку до Москви, а потім до Санкт-Петербурга.

Усвідомлення факту підміни дозволяє усунути відхилення лінії часу, повертаючи колесо історії на круги своя, де Московія — це не політичний і культурний наступник Русі, а анти-Русь.

По-п'яте, визначення Московії дозволяє не тільки виділити та відчути її ставлення до інших "зовнішніх", тобто щодо вільних нині народів, але також позначити систему координат у взаєминах з народами "внутрішніми".

У концепції "Росія" легко створити ілюзію якогось об'єднання народів, хоч і кульгавого на одну ногу. До речі, набагато ціліснішою в цьому сенсі була концепція "СРСР", але вона явно себе зжила.

У разі актуалізації концепції "Московія", все стає на свої місця: відразу зрозуміло, де метрополія і де, буквально в яких межах, слід розглядати колонії, що їй належать. Ось чому в концепції "Росія" завжди виходить територія із еластичних кордонів.