«Закликаємо кримчан протестувати». РФ у цих кордонах не має існувати після перемоги України — інтерв'ю з Рефатом Чубаровим

Як цього досягти на тлі того, що російський диктатор Володимир Путін оголосив мобілізацію і ескалує війну, Чубаров розповів в інтерв'ю Радіо НВ.

— Що зараз відбувається у Криму і чому кримські татари стали головним об'єктом для мобілізації на півострові? Відео дня — З оголошенням у Росії так званої часткової мобілізації, яку, зрозуміло, країна-окупант абсолютно незаконно поширила і на окуповані українські території, зокрема на Крим, з’явилася у них можливість одночасно з вирішенням поставленого завдання ще покарати кримських татар за їхню непокорність, незламність.

Аналізи списків уже мобілізованих людей, яких насильно забрали 22 вересня, нам продемонстрували, що в населених пунктах, де це відбулося, переважною більшістю мобілізованих є етнічні кримські татари.

Російські окупанти, зокрема ті, які проводять цю російську окупаційну політику в Криму, вони нас ненавиділи за часів [недоторканого] українського суверенітету.

Тепер вони вважають, що для них настав час і таким чином вони хочуть знесили кримськотатарський народ, знищивши його доросле чоловіче населення військовозобов'язаного віку. Про це зараз говорить весь Крим.

Бо насправді кримських татар, які складають всього 13−14% населення Криму, непомірно багато в тих списках мобілізованих.

— Чи бачите ви в цьому ознаки акту геноциду? — Я ачу акт геноциду в тому, що зараз розгортається велика гуманітарна катастрофа, оскільки країна-окупант ставить під рушниці сотні тисяч людей, які мають тут своїх родичів, друзів.

Вони є етнічними українцями або кримськими татарами, якщо ми говоримо про Крим. Ця катастрофа розширюється кожного дня. Україна наполягає на тому, щоб зібрати Раду безпеки ООН щодо незаконних так званих референдумів, які відбуваються на окупованих [територіях].

Мені здається, що на цьому засіданні треба говорити і про цю гуманітарну катастрофу. Ми розуміємо, що тепер Кремль, Москва вже не не слухаються жодних закликів.

Їм всі міжнародні акти, включно з Женевською конвенцією 1949 року, яка напряму забороняє країнам-окупантам залучати жителів окупованих території до власних Збройних сил… Тобто Москві зараз по цимбалах.

Але про це [треба] говорити, фіксувати задля того, щоб це теж було покладено у звинувачення, які будуть сформульовані на спеціальному міжнародному трибуналі.

Ми зараз, як Меджліс кримськотатарського народу, разом з державними органами та урядами інших країн намагаємося максимально допомогти тим людям, які всілякими шляхами намагаються уникнути мобілізації. Є багато питань.

І деякі країни не пускають, суміжні з Росією країни, які мають з нею спільні кордони. Наші люди прориваються через російські кордони правдами і неправдами, але вони не можуть потрапити в інші країни, бо є формальні перешкоди.

Ми зараз працюємо з їхніми урядами, щоб ті люди, які зараз намагаються виїхати з підконтрольної Росії території через територію самої РФ, змогли знайти безпечні умови у третіх країнах. — Наскільки це можливо? Йдеться про виїзд через Кримський міст.

Але там теж росіяни перевіряють, контролюють і часто не випускають людей. — Чим більше ми будемо говорити про такі деталі, тим більше росіяни створюватимуть якісь перешкоди.

Зараз терміново потрібно всім нашим службам, насамперед МЗС, знайти порозуміння з деякими країнами — Грузія, Азербайджан. Нам треба, щоб вони давали коридори для порятунку громадян України — мешканців окупованого Криму. У них є дуже багато формальностей.

І ці формальності не дозволяють людям, які, скажімо, не могли оформити українські документи на діточок, які народилися вчора-позавчора чи рік тому.

У людей є дійсні українські паспорти, але вони не можуть в'їхати, бо у них є малолітні діти, які мають посвідчення про народження, видані окупаційною адміністрацією.

— Якщо раптом людей мобілізують, що їм робити? Яка інструкція? — У людей немає вибору, на превеликий жаль, і ми про це говоримо. Це так кажуть, що завжди є. І тут є вибір, але такий, який потребує концентрації мужності, самовідданості і дуже багато психологічних зусиль.

Пропозиції наші такі. Публічно відмовлятися від будь-яких дій, пов’язаних з мобілізацією.

Заявляти про неможливість залучення людини до Збройних сил країни-окупанта внаслідок того, що він є громадянином України і вважає себе таким; що він не хоче стати співучасником міжнародного злочину, який скоюється російською окупаційною адміністрацією; що він не хоче виступати проти власної держави — України, не хоче бути винним у вбивстві своїх співгромадян.

Крім того ми закликали людей, щоб вони об'єднувалися і виходили на акції протесту. Єдиним місцем ми визначили центральну площу Сімферополя. Вона і сьогодні називається імені Леніна. Закликаємо людей туди приходити в робочі дні о 17. 00, у вихідні — о 12. 00.

Ми розуміємо, ощ одразу одиниці будуть приходити, але ситуація сьогодні-завтра не розв’яжеться, вона буде погіршуватися. Будуть вбиті люди, будуть інші людські катастрофи. І наше звернення [адресоване] не лише кримським татарам.

У Криму проживає не менше 500 тисяч етнічних українців. Ми не можемо зараз допустити того, щоб етнічні українці і кримські татари були поставлені проти свого брата — проти українців і кримських татар, які зараз захищають свою Батьківщину, державу Україна.

Росія зараз робить все для того, щоб нас перемолоти як народи.

Ви усвідомлюєте, що буде, коли сотні тисяч людей, які мають коріння в Україні, [пошлють воювати проти українців]? Ми не говоримо про мобілізацію, яка йде на території самої Росії, — на Уралі, на Далекому Сході, де теж є багато вихідців з України.

Ми шукаємо шляхи [виходу з ситуації]. Якби я сказав, що ми знаємо дуже реальні ефективні механізми, це було б неправдою. Ми щодня спілкуємося з людьми, які в самій Росії чи в еміграції.

Бачимо лише один шлях поразки Росії по всіх фронтах, але для цього потрібно, щоб люди вставали як в окупованому Криму, так насамперед і в самій Росії. Поки цього не вдається, бо є дуже великий страх. — Щодо росіян в Криму.

Для них якась зрада зрадна з боку Росії, хоча тут нічого дивного.

Але цікаво, чи в їхніх головах щось змінюється? — У тій ситуації, коли кожного дня відбуваються такі людські трагедії, пов’язані з кримськими татарами, з українцями, з нашою державою… Йде така війна і в цей момент думати про тих негідників, які привели «русский мир» на територію Криму, які стали провідниками цієї війни.

А тепер у них дійсно йде протверезіння, але я не радію тому, бо дуже дорого нам ця їхня злочинність обійшлася і обходиться.

Я думаю, що після війни ми тисячу разів подумаємо, хто живе поруч з нами, щоб у них ніколи не було намірів повторити те, що вони зробили з нами у 2014 році в Криму, трошки пізніше — на Донбасі, те, що вони роблять на окупованих українських землях зараз.

І мені байдуже, хто вони є — етнічні росіяни чи представники інших російських етносів. Ми маємо зробити все для того, щоб Російська Федерація в тих кордонах, в яких сьогодні існує, не існувала після нашої перемоги.

Оскільки [інакше] над нами постійно, вічно буде нависати загроза нападу з боку Москви. Думаю, що ми можемо взаємодіяти з тими росіянами, які це розуміють і які хочуть побудувати своє майбутнє життя. Врешті-решт, вони теж мають право на майбутнє і етнічні росіяни також.

Але нехай вони подумають і пропонують усьому світові — не лише нам, українцям — таку модель Росії, яка б, по-перше, виключала ті розміри і кордони, які є сьогодні, щоб вони дали волю самобутнім народам самої Росії — татарам, башкирам, бурятам, якутам.