Мольфари атакують: як інформаційний простір України заповнили астрологи та нумерологи

На каналі Юрія Романенка ведичний астролог понад годину віщає слухачам, коли закінчиться війна. І, судячи зі статистики, слухачі слухають і позитивно коментують.

І це на каналі, де часто обговорюють непрості, часом суто технічні теми, куди не гребують приходити пристойні освічені спікери. Навіть страшно уявити, наскільки популярні "ведичні астрологи" та інші мольфари на каналах із простішим обличчям.

Дуже сподіваюся, що цей ведичний ефір у Романенка був платним, бо довіряти діячам інформаційного поля з містичним світоглядом — себе не поважати.

Щоправда, навіть за гроші пускати подібних "ведунів" у студію — мінус у карму, особливо якщо ти недурний і маєш чудово розуміти, що нічого, крім пурги про епоху Калі-юги, цей спікер нести в ефірі не здатен.

Якщо вже хочеться "хайпонути" заради зростання аудиторії, просто частіше матюкайся в ефірі — й народ неодмінно підтягнеться. Але Бог із ним, із Романенком! Засилля астрологів, ведичних експертів, нумерологів та інших мольфарів відзначається повсюдно.

Особливо цьому підвладні журналістки. Ймовірно, дається взнаки психологічне напруження від довгої війни та регулярних обстрілів "мирняку", тривога за близьких.

Сьогодні найпопулярніше запитання в ефірі, незалежно від теми та інтелектуального рівня співрозмовника: "Коли закінчиться війна"? І всі прекрасно розуміють, що ніхто не в змозі дати відповідь, але питати не втомлюються.

І черевомовці тут у привілейованому становищі: їм не потрібно нічого доводити, посилатися на якісь секретні джерела в спецслужбах і вищих ешелонах: просто з розумним виглядом говори нісенітниці, відзначаючи зв'язки з вищим розумом і божественним началом.

Але, мабуть, найбільш астральні астрологи — це особливий сорт "експертів", "політологів" і "аналітиків". Упізнати їх дуже легко. Вони не обтяжують себе посиланнями навіть на якийсь божественний зв'язок. Вони посилаються виключно на себе.

Що б не сталося, на все в них готова відповідь: "Я ж казав!" Не станемо згадувати всує Портникова або "Портникова на мінімалках", що хихикає з розумним виглядом, — Леоніда Швеця. Ось вам економічний мольфар Олексій Кущ, який стрімко набирає популярності.

Цей любить економічну термінологію, особливо слово "кластер" і постійно на підтвердження своїх слів посилається на власні публікації на будь-які теми, які строчить зі швидкістю телетайпа. Є такий канал "Укрлайф із Людмилою Немирею".

Господиня каналу небайдужа до провісників усіх сортів. Цілком природно, не оминула увагою і Куща.

У Немирі, як і в переважної більшості українських інтерв'юєрів, є профвада: вони начебто й готуються до ефірів, але складається враження, що власне в темі обговорення ні чорта не розуміють або ніколи над цим не замислювалися.

Тому їхній метод простий, як пучок петрушки: на столі — аркуш із 3-5 заготовленими запитаннями. Свою місію вони бачать в одному: запросити гостя і неодмінно поставити ці п'ять запитань.

Точка! Хоч би яку нісенітницю ніс спікер, журналіст його не переб'є, не заперечить, не наведе контраргументи. Головне — забити ефір пустопорожньою балаканиною.

Якби Людмила Немиря цікавилася персоною Куща та ідеями, які він несе (а ідеї його — стабільно контрліберальні), вона після чергового вигуку гостя "я ж казав!" мала б запитати: а ось ви пророкували швидку політичну смерть "лібераста" Хав'єра Мілея, який взявся на ліберальних засадах перебудувати економіку Аргентини Але ж уже сьогодні очевидно: план Мілея виправдовується, його популярність у країні не падає з моменту обрання, всупереч революційним реформам, нацвалюта не обвалилася тощо, тощо.

. . Якби таке запитання прозвучало — млосність виступу мольфара Куща як рукою змахнуло б. Але ні: той із розумним виглядом звично відтарабанив свої "Я ж казав!" — і був такий.

Утім, усе, що відбувається в українських медіа ("Телемарафон" не станемо згадувати всує), — це вина не так журналістів, як слухачів, читачів і глядачів, що апетитно споживають увесь цей інформаційний спам.