net опублікував дані системного звіту Ради бізнес-омбудсмена, згідно якого, у третьому кварталі 2021 року українські та іноземні компанії надіслали до Ради 98 скарг на правоохоронців. Найбільше за останні сім років.
Мова йшла про незаконні арешти або вилучення майна в суб’єктів господарювання, втручання правоохоронців у господарські спори на боці однієї зі сторін, затягування або відмова з відкриттям кримінальних проваджень, недотримання розумних строків розслідувань, невиконання ухвал слідчих суддів тощо.
Всього з моменту заснування, з 2015 по третій квартал 2021 року, бізнес-омубдсмен отримав 596 скарг бізнесу про тиск Нацполу. Ще тисячу – на решту правоохоронних органів (прокуратури, податкової, СБУ та МВС). Ситуація не змінилася і в 2022 році.
За словами адвокатів, навіть до повністю білого бізнесу можуть прийти з обшуками. "Конкуренти та інші недоброзичливці, у тому числі й самі правоохоронні органи, можуть штучно створювати проблеми.
А саме – умови для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі, наприклад, показів самих правоохоронців чи наданих відомостей "контрольованими" заявниками, або "результатів" проведення оперативно-розшукової діяльності.
Мета подібних дій може бути різною: від залякування жертви до отримання у власність її активів, корпоративних прав чи припинення господарської діяльності", – цитує видання Євгена Грушовця, партнера кримінальної практики юркомпанії Ario Law Firm .
Юристи відмічають, що "маски-шоу" щодо бізнесу в цьому році почастішали і пов’язують це з тим, що правоохоронці отримали більш широкі повноваження через війну в Україні.
"З одного боку, це є цілком логічним, оскільки працівникам поліції, СБУ, ДБР та інших органів необхідно оперативно реагувати на правопорушення… З іншого – розширення їхніх повноважень може бути використане недобросовісними працівниками правоохоронних органів для створення перешкод роботі бізнесу", — цитує "БізнесЦензор" Дениса Овчарова, партнер юридичної компанії Legal House.
У низці випадків недобросовісні правоохоронці можуть використовувати фактор війни у своїх корупційних цілях, граючи на емоціях людей та спекулятивно використовуючи терміни "державна зрада" та "зв’язки з росією" по відношенню до будь-якого бізнесу, і особливо з іноземними інвестиціями.
При цьому у суспільства є великі претензії до правоохоронців з точки зору відсутності масового розшуку та арешту в Україні дійсно токсичних бізнес-активів родом з росії.
Наприклад, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у вересні заявив, що РНБО вже два місяці рятує від конфіскації статки путінського олігарха Ротенберга.
Суд розблокував банківські рахунки його компаній, а потім скасував арешт на 20 об'єктів нерухомості, у тому числі ТРЦ Ocean Plaza.
У вересні ж мер Львова Андрій Садовий, коментуючи обшуки правоохоронцями у активіста та волонтера Святослава Літинського, опублікував список з понад 340 бізнесів у Львові, які належать росіянам.
Він порекомендував правоохоронцям зайнятися насамперед ними, а не волонтерами. Нагадаємо, раніше економіки Юлія Свириденко на зустрічі міністрів економіки країн G7 зазначила, що ключовим питанням для інвесторів залишається безпека інвестицій в Україну.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022