Спата, щит і прикраси: в Німеччині знайшли могилу середньовічного воїна разом зі зброєю (фото)

Розкопки, проведені в червні, відбувалися на ранньосередньовічному кладовищі. Ці археологічні дослідження розпочалися в березні в Інгельхаймі, містечку, що прилягає до річки Рейн, приблизно за 40 кілометрів на захід від Франкфурта-на-Майні, пише Live Science. У Фокус.

Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Останки вказують на те, що людина, про яку йдеться, була чоловіком у віці від 30 до 40 років, імовірно, померла у сьомому столітті.

Його поховання супроводжували сеакс, короткий рублячий меч із залізним лезом і бронзовим руків'ям, залізний ніж і спис, хоча від останнього зберігся лише залізний наконечник.

У могилі також знайшли залишки дерев'яного щита, від якого збереглася лише центральна металева частина.

Крістоф Басслер, керівник розкопок і археолог з Дослідницького центру Кайзерпфальца в Інгельхаймі, заявив, що це кладовище використовували з п'ятого по восьме століття і обслуговувало сусідні поселення і фермерські садиби.

Примітно, що кілька сусідніх могил пограбували пізніше, але місце спочинку воїна так і залишилося невідкритим мародерами.

Щодо соціально-економічного статусу покійного, Басслер зазначив, що хоча він і належав до заможного сегменту своєї громади, однак не володів значним багатством. Його зброя була високої майстерності, але в гробниці не виявили жодних ознак розкоші, доступної лише для еліти.

Археологи припускають, що ця могила належить до ранньої епохи Меровінгів, що охоплює приблизно 500-750 роки нашої ери.

Цей період знаменує собою ранню стадію Франкської германомовної імперії, яка згодом перейшла під владу Карла Великого та його наступників Каролінгів після 768 року нашої ери.

Рентгенівське дослідження поясу воїна виявило срібні дроти, інкрустовані в залізну пряжку та фурнітуру, що демонструє стиль, який досяг свого апогею в сьомому столітті.

Басслер і його команда мають намір піддати органічні рештки радіовуглецевому датуванню і ретельно дослідити скелет на наявність ознак бойових травм, що потенційно може прояснити причину смерті.

Своєрідна "поза труни" скелета, яка характеризується вузькими і трохи піднятими плечима, натякає на використання труни під час поховання, хоча жоден з її дерев'яних компонентів не вцілів.

Басслер виділив значення спати в могилі, стверджуючи, що вона слугувала основною зброєю воїна. Довжина меча від руків'я до вістря становить приблизно 93 сантиметри, а довжина леза — 75 см.

Ці мечі, які спочатку використовували кінні війська пізньої Римської імперії через їхню ефективність у бою, згодом стали стандартною зброєю у війнах раннього середньовіччя. Згодом термін "spatha" перетворився на сучасні англійські слова "spatula" та "spade".

З могили видно, що франкський воїн воював не на коні, оскільки немає жодних доказів наявності шпор або спорядження, пов'язаного з тваринами.

Близькість цього місця до річки Рейн і давньоримського поселення Могонтіакум (нині місто Майнц) заслуговує на увагу, оскільки цю місцевість згодом обрали для одного з імператорських палаців Карла Великого у VIII столітті.

Дослідження інших могил на цвинтарі показало майстерність мешканців у ремеслі, а також їхню схильність до мистецтва та орнаментики.

Скло було поширеним матеріалом для виготовлення посудин для пиття, навіть серед менш заможних верств населення, і з нього виготовляли складні намиста які носили жінки. Раніше Фокус писав про золоті прикраси віком 2 тис. років, які в Іспанії випадково знайшов комунальник.