Вибухи, тривоги і до 16 годин без світла: як Харків переживає атаки ЗС РФ (репортаж)

Майже три тижні безперервних атак російської армії по мирних жителях міста та області.

Крім того, що доводиться економити заряд батареї телефону, ніколи не знаєш, коли знову з'явиться електрика в будинку, так ще й постійно прислухатися, чи не летить на місто чергова бомба, адже сигнал тривоги надійде пізніше.

А чи встигну я вчасно зреагувати?! Так, життя в Харкові ще ніколи не було настільки складним за час усієї великої війни. Як живе місто під час масових обстрілів і чому харків'яни не втрачають віри в краще, у репортажі кореспондента Фокуса.

Російська армія з кінця березня 2024 року щодня бомбить і обстрілює ракетами Харків. Життя в місті буквально завмерло після масованого удару ЗС РФ рано вранці 22 березня: понад 15 ракет влучили по енергооб'єктах.

Місто немов помістили в картину про постапокаліпсис: суцільна темрява, з крана тече лише холодна вода, тоненькою, повільною цівкою; дороги й вулиці порожні й лише з небагатьох вікон у будинках видніються вогники. Опалення в будинках зникло, благо газопостачання ще є.

Одразу ж запасаємося технічною та питною водою, адже автомати розливу води перестали працювати. Наступним пунктом виживання в екстремальних умовах Харкова — поповнити заряд батареї телефону.

Щоправда, стільниковий зв'язок не стабільний і багато операторів працюють із перебоями. Зарядити гаджети можна було у відділеннях "Нової пошти", але чекати в черзі кілька годин.

"Є в когось зв'язок? Дайте зателефонувати, будь ласка, мені лише мамі сказати, що я жива", — дівчина років двадцяти, із заплаканим обличчям і тремтячими руками, благала тих, хто стояв у черзі до зарядки, про допомогу. Їй допомогли, тільки її мама на зв'язок так і не вийшла.

В умовах тотального руйнування енергоінфраструктури Харків продовжує жити повним життям, наскільки це можливо: магазини, аптеки, пошта, банки і лікарні працюють. Зарядити телефон можна майже в будь-якому магазинчику.

Тільки ось пересуватися доводиться швидше, ніж зазвичай, не затримуючись довго на відкритій місцевості, особливо в центрі міста — обстріли не припиняються. Звуки працюючих генераторів всюди, іноді можна сплутати зі звуком бомби, що летить — є в цьому шумі щось схоже.

"А я говорив дружині, що не даремно купили генератор уже після блекауту 2022 року. Живемо поруч із божевільним аморальним сусідом, тож треба бути готовим до всього", — обурюється продавець маленького продуктового магазину, виставляючи важкий генератор на вулицю.

За його словами, одразу після обстрілу 22 березня жодного ажіотажу в продуктових магазинах не було, люди не панікували і не скуповували все на прилавках — сірники й туалетний папір не були розкуплені негайно, як це було в перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

"Страшно сказати, але люди звикли. Звикли до труднощів, звикли з ними жити і боротися. Сьогодні головне, що ти вцілів після чергової атаки, а є світло чи ні — це вже другорядне", — ділиться з нами продавець.

Зв'язок та інтернет у Харкові нестабільні: перебої з роботою мобільного та кабельного інтернету — часте явище. Ключові станції працюють на дизельних генераторах і від акумуляторних батарей, але ці пристрої не завжди справляються з величезним навантаженням.

Через брак електроенергії в Харкові достроково завершився опалювальний сезон — 26 березня. Температура на вулиці близька до літньої, у будинках без подачі тепла перебувати цілком комфортно.

Тривалі відключення світла вплинули на те, що харків'яни стали більше часу проводити на вулиці. Батьки з дітьми гуляють на майданчиках. Дивно, правда?! "Звикнути до всього можна, намагаюся шукати позитивні моменти в подіях. Немає електрики — йдемо одразу на свіже повітря.

Діти більше часу проводять із батьками. Час завмирає при довгих блекаутах. Пощастило нам із погодою.

Добре, що немає морозів, а то ситуація була б набагато важчою", — вимовляючи це, харків'янка Вікторія намагається якомога спокійніше посміхнутися, але в очах читається тривога. За її словами, часте виття сірени та обстріли — не привід боятися і сидіти вдома.

Третій рік повномасштабної війни виробив у ній звичку не нервувати зайвий раз. Настільки яскраве змішання мирного і військового життя важко вкладається в голові, але в Харкові це можливо.

Загибель людей від обстрілів і одночасні посмішки закоханих пар — вражають до глибини душі. Сонячні квітневі дні та гарна погода піднімають настрій і допомагають впоратися з важкими умовами. Людей на харківських вулицях справді побільшало.

Небезпека ракетних ударів мало кого лякає, але росіяни б'ють несподівано. У неділю, 7 квітня, у центральний житловий масив прилетіли дві авіабомби УМПБ Д-30.

Покращені версії коригованих авіабомб пошкодили 13 багатоповерхівок, приватні будинки, навчальні заклади, кафе, гуртожиток, готель і автомобілі в Шевченківському районі. Постраждали п'ять жителів, заявляли в Харківській обласній прокуратурі.

Друга хвиля обстрілу припала на Індустріальний район — окупанти вдарили з комплексів С-300. Саме в цей день ми вибралися з сім'єю в зоопарк. Повітряна тривога. Ну, до цього в Харкові не звикати, хоча найчастіше в місті спочатку лунають вибухи і лише потім чути серени.

Цього разу пішов дивний гул, немов двигуни літака. Вибух. Зовсім поруч із нами. Біля парку. Підхоплюю сина, і біжимо з дружиною до бетонної конструкції — іншого укриття тут немає. Ще вибух. Залишитися тут чи бігти до метро? До нього десять хвилин ходу, чи встигнемо? Біжимо.

Уже в метро, серед наляканих людей, дізнаємося зі зведень, що нас укотре закидали КАБами. До такого ніколи не звикнеш, хоча життя все ж таки триває.

"А ми повернемося в парк? Ти мені морозиво обіцяла", — дівчинка років семи, дивиться знизу вгору на свою перелякану маму, стоячи біля холодної стіни метрополітену. "Ну, я ж обіцяла", — відповідає жінка, намагаючись заспокоїти тремтячі руки.

Зупинка електротранспорту — одна з найголовніших проблем для городян. Багато харків'ян змушені переглядати маршрути, щоб дістатися на роботу. Так, незважаючи на блекаут і відсутність нормального зв'язку, роботу ніхто не скасовував.

Єдиним наземним транспортом у перші дні блекауту були маршрутки та автобуси, але через кілька днів запустили тролейбуси. Тепер на дорогах часто можна бачити нові тролейбуси із запасом автономного ходу до 50 кілометрів.

Метрополітен працює з інтервалами прибуття поїздів до 20 хвилин. Але іноді метро припиняє роботу. Востаннє, 5 квітня, зупинка тривала півтори години.

Водіям на дорогах доводиться нелегко в темний час доби: світлофори не працюють, а пішоходи не завжди переходять дорогу через переходи та у світловідбивному одязі.

"Планую поставити на дах свого автомобіля великий прожектор, а то їдеш містом у темряві наче сліпе кошеня — нічого толком не видно, та ще й люди мають погану звичку переходити в недозволеному місці.

Є рекомендації: якщо переходиш дорогу в неосвітленому місці і немає на тобі спеціального жилета — увімкни ліхтарик на телефоні та світи ним у напрямок машин", — розповідає нам водій Андрій.

Опубліковані держкомпанією "Харківенерго" графіки подачі електроенергії практично не діють. Електроенергію побутовим споживачам відключають із 6:00 ранку. Причому періоди відключень — нерівномірні та тривалі через критичний стан енергосистеми.

Офіційно держкомпанія прописує з 6 по 10 квітня відключення світла на сім годин у такому режимі: з 5:00 ранку до 12:00, з 8:00 до 15:00, з 12:00 до 19:00, з 13:00 до 20:00, з 17:00 до 0:00. А в деяких районах — з 16:00 до 23:00. При цьому світло відключають на 11-16 годин щодня.

Буває, що в одному районі частину абонентів вимикають на тривалий час, а в інших будинках світло подають швидше. Основна частина побутових справ припадає на пізній вечір — готуємо і стираємо ночами, щойно з'являється світло в будинку.

Але навіть при цьому не завжди з'являється зв'язок, тож дізнатися про зміни в графіку подачі електрики не завжди вдається. Наразі електроенергію почали вмикати частіше 8, 9 і 10 квітня.

Ситуація відносно стабілізувалася, вночі та рано вранці світло є, у деяких районах його вмикають після 15:00 і до пізньої ночі. Удари ракетами, керованими авіабомбами та дронами не припиняються, тому можуть бути нові пошкодження енергоінфраструктури.

Фахівці з енергетики змушені відключати лінії для аварійно-відновлювальних робіт. Нагадаємо, 9 квітня, президент України Володимир Зеленський був у Харківській області та перевіряв будівництво фортифікацій.