"Найскладніша зима в історії": які міста України можуть постраждати від ракет РФ більше за інші

Росія збільшила виробництво крилатих ракет і дронів, і часу на переконання Заходу передати далекобійні ракети все менше. Київ сподівається отримати більше систем ППО, щоб прикрити енергооб'єкти.

Фокус дізнався, яким регіонам загрожує максимальна небезпека напередодні холодів. На Україну чекає найгірша зима в історії: влада говорить про зміну пріоритетів у наданні військової допомоги.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Die Welt визнав, що західні засоби ППО важливіші за німецькі ракети Taurus. "Ми готуємося до найжахливішої зими в історії. Ми готові закрити очі, якщо не отримаємо Taurus, але отримаємо системи ППО", — сказав глава МЗС.

Заява міністра, почасти, прозвучала на тлі спроб переконати Берлін передати Києву ракети Taurus, додає видання. Українська військова розвідка оптимістичніша в прогнозах щодо прийдешньої зими.

Сприятливі погодні умови і тепло відтермінують удари російської армії, сподівається представник Головного управління розвідки Міноборони України, генерал-майор Вадим Скібіцький.

За його словами, удари почнуться в період більшого навантаження на енергосистему при зниженні температури нижче нуля. Також генерал-майор зазначає, що снарядів у РФ вистачає: у запасах лежать приблизно 870 ракет "Іскандер", Х-101, Х-555, Х-22, "Калібр" і "Кинджал".

Минулого року показники були майже аналогічні. Прогнози глави МЗС "про найжахливішу зиму" в Україні можуть збутися. Росія якісно збільшила виробництво крилатих ракет і дронів.

Тільки за вересень окупанти випустили по Україні 503 безпілотники, нагадує військовий експерт Дмитро Снєгирьов. "Армія РФ завдає комбінованих ударів ракетами і дронами, тому Києву потрібно розширювати спектр засобів ППО.

Не виключаю, що цієї зими значно постраждає житлова та енергетична інфраструктура", — говорить він Фокусу. Складна ситуація з енергетикою може бути в Харкові, Миколаєві, Херсоні та Кривому Розі.

Крім загроз далекобійних ракет, прифронтові міста потрапляють у зону ураження ЗРК С-300, підкреслює Снєгирьов.

Заяви Дмитра Кулеби скоріше оціночні, багато чиновників називали найскладнішою зиму сезону 2022-2023, каже Фокусу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. "Концепцію змінили, тепер найгіршу зиму чекають у 2023-2024 роках.

Кулеба не володіє всіма технічними параметрами, щоб адекватно оцінити готовність енергосфери. Про важкість зим можна говорити в динаміці різних років. Тому треба пережити зиму сезону 2024-2025", — зазначив фахівець.

Майбутня зима може бути складнішою через множинні пошкодження енергооб'єктів. Комунальники фізично не встигли відремонтувати їх. Прикладом наслідків минулої хвилі ракетних ударів стало відключення світла у Львівській області 6 листопада.

Без світла залишалися близько 76 тисяч споживачів. У Міненерго заявили, що в регіоні відключали повітряну лінію 330 кВ НЕК "Укренерго". "Осінь справді тепла, але не факт, що такою ж буде зима.

Класична зимова погода з температурою від 5 до 10 градусів морозу та вітри, вплинуть на обсяги споживання енергії. Тривалий мінус викличе масові відключення і потужності резервних ліній може не вистачити", — розповідає Корольчук.

Важко буде захищати енергооб'єкти і відновлювати їх після ракетних атак, вважає голова Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. "У березні 2024 року все дізнаємося, а зараз готуємося до протистояння. Питання в наявності необхідного обладнання.

Якщо з високовольтними мережами все зрозуміло і роботи вже виконані, то з генерацією складніше. Про атомні станції не говоримо, а ось вугільна генерація сильно страждає. Пошкоджені енергоблоки не можна полагодити, оскільки обладнання дуже старе", — пояснює експерт.

Власних грошей на відновлення всіх енергооб'єктів Україні не вистачає, а західні партнери практично не підтримують вугільну генерацію, підсумував він. Фокус раніше писав, що в Україні існують ризики відключення електрики без ракетних обстрілів армії Росії.