By Eliza Popova
Одні переконані, що наші союзники прагнутимуть максимально виснажити недоімперію, щоб вона була згодна не лише на мир на будь-яких умовах, а й навіть на загальне ядерне роззброєння. І тому допомога Україні дозуватиметься так, щоб війна на виснаження тривала роками.
Інші, серед яких і я, впевнені: недоімперія є глобальним симулякром. Ні її воєнна машина, ні система управління, ні економіка не витримають напруги розв'язаної Кремлем війни і опиняться на межі обвалення несподівано вже до літа наступного року.
Відповідно, зимою, що почалася, можна прогнозувати серйозні бої в Донецькій та Херсонській областях. Потім цілком реально може скластися різдвяне гуманітарне перемир'я чи щось на кшталт цього важливо для наших партнерів як символ, що мирні переговори в принципі можливі.
Весною недоімперія накопичить сили, якось натягає, озброїть мобілізованих і спробує досягти перелому у війні. І це будуть уже останні конвульсії. Не бачу підстав, чому ця спроба валізного фюрерка виявиться успішнішою, ніж усі попередні. І тоді недоімперія посиплеться.
А кремлівський Акела, що постійно промахується, стане остаточно не потрібен. Тому влітку реальні переговори про мир на справедливих українських умовах вестиме вже не Путін, а представники його оточення. Які й зараз підтримують контакти із США.
Наприкінці літа можна вийти на стійке перемир'я. Але це не буде міцним миром, доки недоімперія існує у нинішньому вигляді. До речі, політична смерть фюрерка випередить фізичну смерть ненадовго. Готуватись треба вже зараз.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
