Океан "блимає", коли вони атакують: вчені зняли дивовижне полювання хижаків (відео)

Дослідники вперше помітили, що морські хижаки змінюють колір, під час спільного полювання в океані.

Серед морських мешканців, які змінюють колір, здатність блимати від одного відтінку до іншого найчастіше використовується під час ухилення від хижаків, а не для полювання на здобич.

Однак учені виявили, що деякі морські хижаки також використовують цю тактику під час групового полювання, пише Inverse. Цю унікальну поведінку було помічено групою дослідників із Німеччини та Великої Британії.

Під час дослідження вчені використовували дрон і змогли записати групове полювання марліна (Kajikia audax): на кадрах видно швидку зміну кольору в таких орієнтованих на командну роботу хижаків. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Виявилося, що смугастий марлін може за лічені секунди змінювати свій зовнішній вигляд із синьо-сірого на висококонтрастні смуги.

Для цього хижаки використовують клітини, відомі як іридофори, що складаються з тонких кристалічних білкових пластин, які діють як багатошарові відбивачі.

Зазначимо, що вчені й раніше знали, що марліни здатні змінювати свій колір таким чином, проте відкриттям стало те, що така поведінка допомагає їм у полюванні.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника біології в Університеті Гумбольта Алісії Бернс, зміна кольору у морських хижаків зустрічається досить рідко, особливо у хижаків, які полюють групами.

Однак зміна кольору марлінів, схоже, має подвійну функцію: Загалом команда проаналізувала 12 відеороликів із широкою роздільною здатністю, що зображують 24 напади марлінів на косяк сардин біля узбережжя Південної Нижньої Каліфорнії (Мексика).

Переглядаючи відео вчені помітили, що за кілька миттєвостей до атаки смуги марліна помітно посвітлішали, але деякі залишилися сіро-блакитними.

Щоб виміряти відповідність мисливської ролі та кольору, команда кількісно оцінила контрастну яскравість смуг у двох марлінів, що атакували, і одного, що не нападав.

Риба, що атакувала, завжди мала найяскравіший контраст безпосередньо перед атакою і тьмяніла після завершення. Тепер учені вважають, що інтенсивність смуг відіграє важливу роль під час полювання марлінів.

Бернс із командою вважають, що освітлення і затемнення смуг дає змогу марлінам сигналізувати один одному про те, що вони збираються атакувати — таким чином хижаки запобігають випадковим зіткненням.