Робот KRAMPUS у ЗСУ: чи здатні наземні дрони змінити хід війни

Фокус з'ясував, як саме ці машини змінюють ведення бойових дій, які функції виконують і з якими викликами стикаються. Міноборони допустило до роботи в Силах оборони новий мобільний вогнеметний ударний комплекс KRAMPUS українського виробництва.

Подібних роботів планується закупити у 2025 році близько 15 тисяч одиниць.

За словами Сергія Згурця, військового експерта і директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, наземні роботизовані комплекси (НРК) стали важливим елементом технологічного прогресу у військовій сфері, демонструючи нові можливості для виконання бойових і логістичних завдань.

Сьогодні в Україні активно розвивається цей напрямок, і, за оцінками експерта, близько сотні компаній, якщо не більше, займаються розробкою таких систем.

Наразі, як зазначив Згурець, приблизно 200 моделей НРК уже пройшли кодифікацію та сертифікацію в Міністерстві оборони України. Це свідчить про значний прогрес у стандартизації та впровадженні роботизованих технологій у Збройних силах.

"За планами на поточний рік, передбачається постачання щонайменше 15 тисяч одиниць наземних роботизованих комплексів за 6 млрд грн, що є амбітною, але досяжною метою.

Така кількість, підтверджується офіційними заявами посадовців і відображає масштаби зусиль, спрямованих на інтеграцію роботизованих систем у військову практику", — підкреслив Фокусу експерт.

Основна сфера застосування наземних дронів, за даними Згурця, на 60% пов’язана з логістикою. Ці комплекси використовуються для доставлення боєприпасів, продовольства, а також інших необхідних матеріалів на лінію зіткнення.

Крім того, такі безпілотники залучаються до таких завдань, як розтягування колючого дроту чи облаштування позицій. У бойових умовах роботизовані платформи виконують функції доставки мін до позицій противника, підриву загороджень або сховищ.

Особливої уваги заслуговують системи, оснащені кулеметними установками, наприклад, платформи з модулем «ШаБля», які дозволяють вести вогонь із мобільних позицій. Однак, попри значний потенціал, використання наземних дронів супроводжується низкою викликів.

Сергій Згурець підкреслив, що тактика застосування цих систем лише формується. Багато моделей наземних безпілотників ще не досягли оптимального рівня ефективності, зокрема через проблеми з прохідністю.

Наприклад, гусеничні платформи демонструють кращі результати порівняно з колісними, особливо на складних ділянках місцевості. "Ще однією проблемою раніше була обмежена дальність керування – до 2 кілометрів, що ускладнювало надійне управління на більших відстанях.

Для розв'язання цієї проблеми почали застосовувати дрони-ретранслятори, які розширюють радіус дії, а також технології на основі оптоволокна, що значно покращило якість зв’язку", — зазначив експерт.

Він також звернув увагу на брак уніфікованих підходів до використання наземних дронів. Через велику різноманітність моделей із різними технічними характеристиками військовим доводиться адаптуватися до наявного обладнання.

Кожна бригада розробляє власні тактики, що ускладнює стандартизацію. До того ж відчувається дефіцит підготовлених операторів цих роботизованих комплексів. Не всі військовослужбовці готові освоювати управління такими системами, що створює додаткові труднощі.

Для вирішення цієї проблеми деякі виробники, наприклад, компанія «Ратель», яка виготовляє низку ефективних дронів, відкривають власні школи підготовки операторів.

У деяких випадках компанії навіть активно шукають військових, готових навчитися працювати з наземними дронами. Згурець наголосив, що сучасний етап розвитку наземних роботизованих комплексів можна схарактеризувати як період "виживання найсильніших".

Лише найкращі та найбільш технологічно досконалі зразки зможуть стати основою для подальшого розвитку тактик і стратегій їхнього використання.

Наразі такі роботи уже успішно застосовуються для доставлення мін на ворожі позиції, часткової евакуації поранених і виконання логістичних завдань.

Проте евакуація поранених залишається проблемною, оскільки не всі роботизовані платформи здатні впоратися з транспортуванням людей у складних умовах.

Експерт підкреслив, що використання наземних дронів частково компенсує ризики, пов’язані з атаками ворожих дронів із повітря.

Логістичні операції, які виконують роботи, дозволяють зменшити потребу в ризикованих переміщеннях особового складу, що є важливим у поточних умовах війни.

Водночас Згурець зазначив, що для повноцінного розкриття потенціалу НРК необхідно узагальнити накопичений досвід, поєднавши технічні досягнення з ефективними тактичними рішеннями. На завершення експерт висловив думку, що нинішній етап є перехідним.

Україні необхідно пройти цей шлях, щоб визначити найефективніші моделі наземних дронів і сформувати чіткі підходи до їхнього використання.

Розвиток роботизованих технологій, за його словами, уже зараз демонструє значний потенціал, і в майбутньому наземні роботизовані комплекси можуть стати невід’ємною частиною військової стратегії, підвищуючи безпеку та ефективність операцій на полі бою.

Нагадаємо, що українські захисники стали оснащувати дрони Mavic шістьма гранатами VOG замість двох, як це було раніше. Також у грудні 2024 року 13-та бригада Національної гвардії "Хартія" провела одну з перших роботизованих операцій, залучивши десятки дронів і бойових роботів.