Повістки безробітним і тим, хто працює в чорну. Навіщо набирати до ЗСУ за принципом сплати податків

Опитані Фокусом експерти ставлять запитання, чому влада досі не придумала адекватного механізму мобілізації. Тенденції мобілізації в Україні можуть зміститися в бік принципу величини сплати податків до бюджету.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль згадав про принцип "воюй або працюй", презентований ним ще 27 серпня 2024 року на форумі "Україна 2024. Незалежність". Завдяки такому підходу 98% одержувачів повісток поштою були офіційно не працюючі люди.

У серпні глава уряду заявляв про чотири кроки уряду для збору на оборону країни, включно з виведенням ринку праці з тіні. У бюджеті заклали понад 500 мільярдів гривень на заробітну плату військовим, закупівлю обладнання та фінансування українського оборонпрому.

До моменту цієї заяви Шмигаля в Україні налічувалося менше ніж 8 мільйонів офіційних робочих місць, а підтримка військових вимагала щонайменше 10 мільйонів працюючих.

Тепер сформовані через реєстр "Оберіг" повістки надсилають тим, хто не заплатив жодної гривні податків і ніде не зареєстрований. "Пріоритет у мобілізації сьогодні надається людям, які не працюють, безробітним. Відповідно, основу принципу ["воюй або працюй"] вже втілено.

Тільки 2% повісток за останні два місяці було відправлено працюючим людям", — заявив глава уряду 7 листопада на Київському міжнародному економічному форумі.

Реєстри дають змогу відстежити, чи платить людина податки, незалежно від того, найманий вона працівник, підприємець чи самозайнятий. "Оберіг" підтягує цю інформацію і під час формування повісток можна побачити, чи безробітна людина.

"Є ціла низка професій і робочих місць, які працюють у тіні та не платять податки, що критично важливі для бюджету та Збройних сил. У державі не може бути людей, які стоять осторонь війни", — зазначив глава уряду.

Українці щодня бачать примусову мобілізацію на вулицях, причому силові дії працівників ТЦК стали буденністю.

Військкоми не дивляться на способи оформлення на роботу, а бронювання від служби в армії не надається за принципом "плати в бюджет", нагадує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.

Заступниця міністра з питань цифровізації Катерина Чорногоренко ще в липні 2024 року говорила про надсилання повісток за принципом таргетованої реклами, а не залежно від оформлення трудової діяльності.

Генштаб ЗСУ надсилає запит за критеріями, щоб у людини не було відстрочки або броні. Своєю чергою ТЦК формують списки і працюють із кожним військовозобов'язаним. Кравець каже, що повістки вручають усім військовозобов'язаним, а не виключно тим, хто працює в тіні.

Підприємці, які виплачують "білу" зарплату, скаржаться на мобілізацію співробітників і самі ризикують опинитися на фронті. "У Міноборони говорили про відправлення повісток не за принципом виплат податків.

Прем'єр-міністр, мабуть, не радився з Міноборони перед озвучуванням статистики", — зауважує юрист. Сплата податків — не завжди доказ офіційної зайнятості в Україні.

Фіктивне працевлаштування давно стало вельми поширеною річчю: роботодавець може закрити вакансію по блату, щоб забезпечити пенсійні відрахування знайомому або родичу.

В уряді не врахували інтереси самозайнятих, які менше платять податків, ніж ті, хто офіційно працює у великих компаніях, зауважує економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

"А як бути з ФОПами, які платять податки як суб'єкти підприємництва? В Україні сформувався величезний тіньовий сектор, у ньому працює кілька мільйонів осіб.

У ТЦК немає баз для перевірок працевлаштування, військкоми вручають повістки всім військовозобов'язаним", — міркує економіст у бесіді з Фокусом. Пріоритизацію відбору солдатів у ЗСУ за принципами виплат податків Кущ вважає дивною.

"Людина може працювати в тіні, але в неї на утриманні батько-інвалід. З реальністю цей підхід явно не корелює. Ідея не отримає хорошу оцінку суспільства, як і модель економічного бронювання зі збором 20 000 гривень на місяць за працівника", — зазначає Кущ.

Закон про мобілізацію поклав на роботодавців обов'язок сприяти поповненню ЗСУ — роздавати повістки і привозити працівників у ТЦК. Через це величезна кількість людей звільнилася і заробляє гроші поза податковим полем.

Тепер заявляється про автоматичну розсилку повісток, замість того, щоб налагодити адекватний процес мобілізації, додав він. "Почніть із принципів роботи ТЦК на вулицях і прозорих перевірок військово-лікарських комісій, які визнають усіх здоровими", — радить економіст.

Нагадаємо, у Міноборони хочуть поліпшити застосунок "Резерв+" і дати українцям можливість повторного оновити особисті дані. Новий функціонал дасть змогу швидко змінювати дані про фактичне місце проживання.