Добудова Музею Голодомору майже за 600 млн гривень: гроші точно не можна виділити на ЗСУ, — нардеп

А політики хочуть, щоб увесь світ дізнався про злочини режиму СРСР. Українські парламентарії 13 липня вирішили надати майже 600 млн гривень з бюджету на добудову Національного музею Голодомору-геноциду.

Голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа називає рішення збалансованим. Видатки держбюджету на 2023-й рік не збільшаться, обіцяє політикиня.

Законопроєкт дасть змогу виділити додаткові 573,9 млн гривень на завершення будівництва та введення в експлуатацію другої черги музею Голодомору-геноциду. На його платформі відбудуться основні заходи до 90-х роковин Голодомору, зазначила Підласа.

"Це дасть змогу в короткий термін завершити весь комплекс робіт.

Рішення сприятиме відновленню історичної справедливості для українців, утвердженню в нашому суспільстві та серед усієї міжнародної спільноти нетерпимості до будь-яких проявів агресії та насильства", — зауважила вона.

Пам'ять про Голодомор в Україні активно відновлювали 2005 року за президента Віктора Ющенка. Національний музей Голодомору-геноциду почали будувати 2008 року на схилах Дніпра біля Києво-Печерської лаври та станції метро "Арсенальна".

У 2010 році відкрили меморіал, а друга частина має стати музеєм. Будівництво комплексу зупинили через початок повномасштабного вторгнення Росії.

Нардепка від "Слуги Народу" Євгенія Кравчук у розмові з Фокусом нагадала, що з бюджету України витратили близько 1 мільярда гривень на будівництво меморіалу. "Якщо знову не дофінансувати — це означає законсервувати всі виділені кошти і саме будівництво.

Цю суму [573,9 мільйона гривень] точно не можна виділити на армію, тому що її перерозподілили з іншої статті бюджету, яка профінансована донорами.

Міжнародну фіндопомогу — від МВФ або внески в бюджет від інших країн не можна використовувати на армію або зброю", — пояснила Кравчук. Нардеп додала, що українська армія фінансується повністю за рахунок платників податків.

"Ми показуємо, що Україна навіть в умовах повномасштабної війни пам'ятає про загиблих під час Голодомору. Росія нас не зупинить, ми розповімо всьому світу, що накоїв режим СРСР. Крок з боку України [дофінансувати комплекс] — правильний, доречний і сильний", — зазначила вона.

За продовження будівництва проєкту виступає й ексголова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович. Поява музею Голодомору в Україні стане інструментом донесення правди про злочини Росії, заявив він Фокусу.

"Максимум ресурсів має йти зараз на дві речі: Збройні сили і культуру. Опір Росії спирається на культурний рівень. Якщо говорити про економію заради витрат на ЗСУ, я підтримую. Я був співавтором законопроєкту, який перерозподіляє фінансування "Єдиного марафону".

Там 2 млрд гривень, їх можна витратити ефективніше — підтримати армію", — сказав В'ятрович. Виділення понад півмільярда гривень на добудову Національного музею Голодомору-геноциду викликало суперечливі думки в соцмережах.

Частина українців визнали недоречним порушення цього питання у воєнний час. Вкладати гроші краще в оборону, а музеї можна добудувати і після перемоги.

Багато хто відправляє гроші на купівлю речей і техніки для бойових підрозділів, волонтери доправляють їх на передову, тому витрачання таких великих коштів викликає питання.

Стрілець ЗСУ Олег Симороз звернув увагу на проблему і наголосив, що вшанування пам'яті жертв Голодомору — важливий і правильний крок, як і будівництво музею. На його думку, якщо солдати не встоять на фронті, то вже ніде буде будувати музеї. "Але я перепрошую.

У нас уже АТО? Немає на що півмільярда виділити в країні, що воює? Може ЗСУ повністю забезпечені дронами, автомобілями, засобами зв'язку та антидроновими рушницями? Півтори тисячі кілометрів активного фронту, важкі бої, а вони шалені гроші на музеї викидають.

Ці кошти могли б врятувати не одне життя. . . Не задавайтеся питанням, чому в Європі погіршуються настрої з приводу фінансової допомоги Україні. Через вас чорт***й, які будують музеї під час війни з Росією", — зауважив військовий.