Дешевих систем проти "шахедів" не існує: аналітики розвіяли міфи про ППО

І хоча розробники засобів ураження, а також деякі експерти, говорять про створення недорогих рішень у цій галузі, німецький аналітик вважає, що це практично неможливо.

Багато експертів обговорюють, як побудувати ефективний захист від відносно недорогих дронів, які можуть використовуватися в масових атаках протягом тривалого часу. З цього приводу висловився і військовий аналітик видання Hartpunkt Вальдемар Гейгер.

У своєму матеріалі він пише, що традиційні методи протидії — винищувачі або дорогі ракети, що запускаються з наземних комплексів ППО — виявляються економічно невигідними проти дешевих БПЛА.

Один рій дронів може бути набагато дешевшим за дорогий літак або ракету, що робить стандартні підходи неефективними для тривалої оборони. Деякі недорогі системи, які пропонують швидкий ефект, найчастіше не розв'язують проблему в довгій перспективі.

Вони ефективні проти конкретних типів загроз, але при зміні тактики противника швидко втрачають цінність. Саме це показав досвід України, де російські дрони змінили свої параметри польоту після появи перших мобільних систем протидії.

Коментуючи матеріал Гейгера, аналітики Defense Express зі свого боку зазначили, що система протидії дронам складається з двох елементів: засобу ураження (ефектор) і засобу виявлення загрози. Будь-який "дешевий" засіб без комплексу виявлення малоефективний.

При цьому вартість системи зростає пропорційно площі території, що захищається: що більша територія, то більше ефекторів і сенсорів потрібно.

"І коли говорять про новий дешевий засіб, а це може бути зенітний дрон, мініатюрна ракета, снаряд із програмованим підривом або звичайні кулі, то одразу за дужки виноситься комплексна вартість системи", — підкреслили аналітики.

Наприклад, за даними CSIS, створення системи моніторингу низьковисотних загроз для США з використанням дешевих рішень (акустичні сенсори, аеростати, інтеграція з метеорадарами) оцінювалося в 15 млрд доларів.

Що дешевший ефектор, то менша його дальність, а отже, необхідно розміщувати більше пристроїв. Наприклад, дорога система з радіусом 20 км може бути замінена приблизно 360 дешевшими пристроями з дальністю 1 км.

Крім того, часто забувають враховувати вартість самих комплексів — як у випадку з лазерними системами: ціна пострілу може бути мінімальною, але вартість всієї системи вкрай висока. В умовах України цей принцип добре проявляється на прикладі протидії російським "шахедам".

Мобільні вогневі групи з кулеметами спочатку працювали ефективно, але після підвищення висоти польоту дронів їхня ефективність знизилася. Зараз Україна використовує зенітні дрони проти "шахедів", тоді як Росія виробляє більш швидкі реактивні дрони "Герань-3".

Таким чином, розробник засобів атаки зберігає ініціативу, адаптуючи свої системи під наявну оборону. Будь-яке рішення щодо дешевих засобів захисту може застаріти відразу після розгортання, що унеможливлює існування "чарівної пігулки" проти дронів.