П'ять уроків війни: які висновки мають зробити військові США, спостерігаючи за Україною, — експерти

Війна в Україні затягнулася на два роки, і за цей час конфлікт перетворився на затяжне протистояння, в якому поєднуються передові технології, жорстокі битви на виснаження, мінні поля і бойові дії в окопах.

Військові експерти з Breaking Defence вважають, що російсько-українська війна сповнена попереджень про майбутнє глобальне протистояння, тож американським військовим слід прислухатися до п'яти уроків цього конфлікту. Про це йдеться в матеріалі від 19 грудня.

За більш ніж десятиліття партизанської війни в Афганістані та Іраку американські командири звикли до великих, розкішно обладнаних передових оперативних баз, оснащених усім необхідним, включно з відеотрансляціями з дронів спостереження.

Однак ще 2016 року тодішній начальник штабу сухопутних військ генерал Марк Міллі попереджав, що такі великі, статичні об'єкти не протримаються довго проти добре озброєного противника з власними безпілотниками-розвідниками та далекобійною артилерією.

Його слова підтвердилися на практиці вже після лютого 2022 року. У такому контексті висловився і генерал-лейтенант Мілфорд Бігл, назвавши Україну "кладовищем командних пунктів".

Автори матеріалу поспілкувалися з Біглом, який запропонував у майбутньому відмовитися від громіздких пунктів, де зберігається база даних, і вдатися до тактичних хитрощів, створюючи командні пункти, наприклад, у підвалах зруйнованих будівель.

При цьому другорядні дані можна переносити в хмару зберігання. Високі технології не завжди означають високу вартість. Однією з найбільш вражаючих подій в Україні, зазначають експерти, є повсюдне поширення безпілотників.

Однак у міру того, як протиповітряна оборона і підрозділи радіоелектронної боротьби адаптувалися до загрози, обидві сторони перейшли від великих безпілотників, як-от турецький Bayraktar TB2, до більш дрібних, навіть китайських DJI Mavics, які й важче вразити, і дешевше замінити.

Існує думка, що економічно вигідніше закуповувати дешеві безпілотники оптом і розглядати їх як по суті одноразові, а не намагатися модернізувати їх, покращуючи захист від радіоелектронної боротьби, не кажучи вже про фізичний обстріл.

Інакше кажучи, безпілотники — це витратний матеріал і захищати їх від засобів РЕБ нерентабельно, проте чиновникам із Пентагону ще доведеться засвоїти цей урок, підкреслили експерти.

Оглядачі ставлять питання, чому кадри бойових дій в Україні так часто потрапляють у соцмережі? Уся справа в так званій краудсорсинговій пропаганді — це коли під наглядом держструктур мільйони користувачів в Інтернеті займаються тим, чим раніше займалася під час війни держава.

"Як всюдисущі дешеві безпілотники зіграли важливу роль у зборі безпрецедентної кількості відео із зони бойових дій, так і дешевий доступ до Інтернету та інструменти для відеомонтажу зіграли важливу роль у поширенні роликів", — пояснили експерти.

Таким чином, у XXI столітті Інтернет став основним інструментом масової залученості у воєнний час, подібно до того, як під час Другої світової війни це робили такі новаторські засоби масової інформації, як радіо та кінохроніка.

І хоча ця залученість має свої межі, громадська думка та градус напруження в соціумі подекуди були вирішальними, як у випадку війни у В'єтнамі чи під час Першої світової. До цієї ж сфери можна віднести й періодичні хакерські атаки.

За даними американських фахівців, які глибоко вивчають українські та російські зусилля зі створення "IT-армій" і хакерських ополчень, хакерські атаки цих груп були технічно складними і сумнівно ефективними.

"Але акт колективного проведення відносно простих кібератак у такий спосіб створює та зміцнює спільноту, надаючи щось, навколо чого можна згуртувати та зарядити енергією прихильників", — пише експерт Еріка Лонерган.

За допомогою штучного інтелекту система JADC2 дасть змогу підрозділам на суходолі, морі, у повітрі, космосі та кіберпросторі обмінюватися даними про цілі та координувати удари практично в режимі реального часу, що в рази підвищує оперативність і реагування.

Створення такої метамережі виявилося складним технічним та організаційним завданням, хоча ВПС, Космічні сили, армія і, найсекретніше, ВМС у цій галузі провели інтригуючі експерименти.

Саме в Україні вдалося реалізувати в бойових умовах швидкий цифровий обмін даними про цілевказівку від "датчика до стрільця", від безпілотника спостереження або людини-спостерігача до артилерійської батареї або ракетної установки, і в цьому не останню роль зіграли супутники Starlink Ілона Маска.

У підсумку українські сили регулярно отримують дані від західних розвідувальних служб і використовують західне програмне забезпечення, більша частина якого надається безкоштовно.

Насамкінець експерти оцінили так званий бліцкриг Кремля й особисто Володимира Путіна, який спокусився короткою переможною війною. Щось схоже було під час Першої світової, коли солдати йшли на фронт у надії повернутися "до Різдва".

Але не тільки російські десантники і танки зазнали фатальної поразки на початку 2022 року: це були і знамениті "кібербойовики Москви".

У 2007 році російські хакери вивели з ладу більшу частину Естонії, а у 2014 році російські війська радіоелектронної боротьби відключили українські військові радіостанції.

Тому експерти побоювалися, що Росія влаштує "кібер-Перл-Гарбор", "поклавши" ресурси урядових установ і критично важливої інфраструктури.

Однак Україна довела, що винесла уроки зі свого і чужого болючого досвіду спілкування з Росією і зміцнила свою цифрову базу за допомогою західних урядів і технологічних компаній.

"Путінські хакери спробували завдати нокаутуючого удару, але опинилися в затяжному поєдинку з українськими кібервоїнами", — підкреслили оглядачі.