Намагання Путіна створити нову імперію приречене, а Захід має цьому сприяти, — Foreign Policy

Оскільки Путін кинув усі свої ресурси та політичний капітал на агресію проти України, зупинити його там означає зупинити його проєкт реімперіалізації всюди.

Поразка спонукає частину російської еліти та населення в цілому переглянути питання доцільності імперії, вважає професор політології Олександр Мотиль. Росія намагається реалізувати новий імперський проєкт.

Оскільки Путін кинув усі свої ресурси та політичний капітал на війну проти України, зупинити його там означає зупинити його та його проєкт реімперіалізації всюди.

Про це, проводячи історичний та економічний аналіз, пише дослідник Ратґерського університету (США) професор політології Олександр Мотиль у публікації в Foreign Policy.

На його думку, РФ, яка стала продуктом розпаду Радянського союзу, взялася за проект реімперіалізації і намагається відтворити якомога більше своєї колишньої імперії. Так само не дивно, що зусилля Росії зазнають невдачі.

Він наводить приклади Візантійської та Османської імперії, які є прикладами стабільних імперій, які з часом розпалися. Жодна з них не намагалася відновити імперіалізацію. Те ж саме стосувалося європейських заморських колоніальних імперій.

Росія, на думку Мотиля, належить до іншої, більш мінливої ​​категорії занепаду імперії. Успіх чи невдача реімперіалізації зазвичай залежить від балансу сил між ядром, периферією та будь-якими державами, що втручаються.

Більшовики були військово та економічно сильнішими за більшість своїх сусідів і могли відродити Російську імперію. Нацисти зіткнулися з надто багатьма противниками й зазнали невдачі.

"Всі європейські колоніальні держави поділяли імперську ідеологію під час свого активного розширення.

Але змушені були відмовитись від неї, зіткнувшись із власною військовою та економічною слабкістю після двох світових воєн, національно-визвольної боротьби та зростання осуду міжнародного співтовариства!" – зазначається у публікації.

Необхідними умовами для реімперіалізації є потужна армія, сильна економіка та ефективний уряд.

До сприятливих умов належать існуючі інституційні зв’язки між імперським ядром і периферією, зовнішні сили, які або байдужі, або сприйнятливі до імперської експансії, і авторитарне правління в центрі.

Останнім поштовхом до дії є імперська ідеологія, яка стимулює бажання імперії. Оскільки проєкт реімперіалізації Російської Федерації приречений, все, що реально можна зробити, це продовжити або прискорити процес, а не зупинити його.

Продовження цього означає продовження страждань, повторну анексію. Усе, що прискорить неминучий кінець реімперіалізації, зменшить смерть і руйнування. "Для Заходу має сенс взяти сторінку з філософа Карла Маркса та "прискорити муки історії".

На щастя для Заходу, увагу якого зараз прикута криза на Близькому Сході, Сполученим Штатам і їхнім союзникам потрібно лише зробити трохи більше, ніж вони вже роблять: підтримати Україну у звільненні її територій від російської окупації, надаючи зброю, яка їй потрібна — скоріше, ніж пізніше.

Якщо Захід продовжуватиме сповільнювати військові поставки або навіть скорочувати їх, це лише продовжить неминучий процес і збільшить страждання. У будь-якому випадку російська реімперіалізація приречена на провал", — пише видання.

Оскільки Путін кинув усі свої ресурси та політичний капітал на війну проти України, зупинити його там означає зупинити його та його проект реімперіалізації всюди.

Поразка спонукає частину російської еліти та населення в цілому переглянути питання імперії, але поки немає жодних підстав вірити, що російська імперська ідеологія знайде швидкий кінець. Швидше, це буде довготривалий розпад, який гарантує такий результат.

На думку Олександра Мотиля, Росія стане більш-менш нормальною, неімперською державою, лише якщо продовжуватиме втрачати території, які окупувала, і не лише в Україні.

"Якщо Росія програє в Україні, режим Путіна впаде та Грузія, Молдова, Білорусь і навіть деякі неросійські народи в Російській Федерації вирішують уникнути хаосу, що виник, шляхом повернення своїх окупованих територій або іншим чином розриваючи зв’язки з Москвою.

За відсутності поразки слабка у військовому й економічному відношенні та погано керована Росія залишатиметься в полоні ідеології та знову намагатиметься відновити імперіалізацію — і все, безперечно, з тими самими результатами: провал, смерть і руйнування", — пише Foreign Policy.