ВПК з амбіціями і проблемами: чи може Україна наростити потужність військового виробництва

Українські зброярі, крім проблем із фінансуванням, стикаються із загрозами російських повітряних атак. В додаток до всього ситуація ускладнюється перебоями в подачі електроенергії. Українська збройова промисловість послідовно нарощує свої виробничі потужності.

Однак цьому постійно заважають бюрократія та недостатнє фінансування, також серйозну загрозу для функціонування оборонної промисловості становлять російські атаки. Тож питання, чи здатне західне фінансування розв'язати ці проблеми, залишається відкритим.

Про перспективи розвитку українського ВПК йдеться в матеріалі польського оглядача Defence 24 Адама Свірковського.

У публікації зазначається, що в поточному році український уряд має намір витратити близько 1,4 млрд доларів на закупівлю озброєнь для власної оборонної промисловості, що значно більше, ніж у період до вторгнення.

Однак, як заявив генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас, складання бюджету тільки на поточний календарний рік ускладнює довгострокове планування виробництва.

Крім того, багато виробників, чиї виробничі потужності обмежені браком коштів, шукають експортні контракти, щоб покрити свої операційні витрати. Найчастіше вони роблять це на свої гроші, оскільки приватні компанії не отримують за це компенсації.

Але відсутність дозволу на продаж за кордон часто призводить до труднощів у зниженні цін на продукцію для Збройних сил України.

Белбас також підкреслює, що багато компаній борються з бюрократією, перерозподілом обов'язків між міністерствами і відсутністю гарантій на подальші замовлення. Ще одна проблема — загрози, що походять від російських атак.

Заводи оборонної промисловості вразливі для авіаударів, що змушує їх часто переміщатися, щоб противнику було складніше їх виявити. Крім того, перебої в подачі електроенергії часто паралізують виробництво.

Зі свого боку міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин заявив, що виробники вимагають або повного скорочення виробничих потужностей, або дозволу їм експортувати, але ця позиція не має політичної підтримки.

"Таким чином, попри ентузіазм, бажання і спроби реальних дій, підприємства оборонного комплексу зіткнулися зі ще однією перешкодою. Це особливо стосується приватних підприємств, яких нині налічується близько 400 порівняно з лише 100 державними", — зазначив міністр.

Свірковскі вважає, що західні фонди можуть зробити свій внесок у розвиток українського оборонного сектору, але ними необхідно правильно управляти, щоб вони справді допомогли розв'язати наявні проблеми.

Прикладом підтримки може слугувати Данія, яка має намір виділити понад 28 млн євро на розвиток українського оборонного сектора.

Проте, незважаючи на труднощі та перешкоди, українські виробники продовжують виявляти ентузіазм і робити кроки з розробки нових систем озброєння, підсумував оглядач.