Ту-160 стане більше? Навіщо РФ нарощує виробництво на Казанському заводі та до чого тут "Павутина"

Фокус з’ясовує, чи врятує це російську авіацію та чому Україні варто уважно за цим стежити. Росія нарощує виробництво літаків на Казанському авіаційному заводі. Супутникові знімки показують, що РФ підготувала ангари площею близько 19 тис. кв.

м, але їх введення в експлуатацію заплановане не раніше кінця 2026 року. Завод спеціалізується на створенні та модернізації стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-160, Ту-22 та цивільних літаків Ту-214.

Нові ангари, один із яких сягає 320 метрів у довжину, будуються для ремонту та обслуговування авіації. За даними Yle, модернізація коштуватиме 90 млрд рублів (приблизно 443 млрд грн), але санкції та нестача робочої сили гальмують процес.

Після операції СБУ "Павутина", яка знищила чи пошкодила 41 російське судно, розширення має компенсувати дефіцит авіації, але проблеми з ресурсами ускладнюють завдання.

Завод є частиною Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) РФ і спеціалізується на виробництві, модернізації та ремонті авіаційної техніки, зокрема стратегічних бомбардувальників Ту-160, Ту-22 та цивільних літаків Ту-214.

По суті, він є єдиним підприємством в Росії, що здатне створювати, ремонтувати та модернізовувати стратегічні літаки. 20 січня 2025 року завод атакували дрони, один із яких влучив у порожній резервуар. За інформацією видання Defence Express, Казанський авіаційний завод імені С. П.

Горбунова (КАПО) наприкінці грудня 2024 року вивів із цеху новий літак Ту-214 із реєстраційним номером RA-64535, виготовлений для Міністерства промисловості та торгівлі РФ. Цей літак уже здійснив перший політ і був відправлений до Білорусі для фарбування.

Проте, попри амбітні плани російського уряду, які передбачали випуск 10 літаків Ту-214 у 2024 році, КАПО спромігся виготовити лише один. Попередній літак Ту-214, зазначає Defence Express, завод випустив ще у 2021 році для авіації ФСБ, що вказує на низькі темпи виробництва.

У базовій конфігурації Ту-214 є пасажирським лайнером, але він також виготовляється у спеціальних версіях для урядових і силових структур, зокрема як Ту-214Р для радіоелектронної розвідки та Ту-214ОН для розвідки за "Договором про відкрите небо".

Згідно з планами, ухваленими у квітні 2023 року, КАПО мав випустити 3 літаки Ту-214 у 2023 році, 7 — у 2024 році, а до 2030 року — загалом 70 літаків. Однак ці цілі виглядають нереалістичними через системні проблеми на підприємстві. КАПО, де працює близько 8 тис.

осіб, не демонструє успіхів навіть у виробництві профільної продукції — стратегічних бомбардувальників. Наприклад, у 2022–2023 роках завод зібрав три Ту-160М із радянських заготовок за програмою "відтворення", але на початок 2025 року вони так і не були передані Міноборони РФ.

Крім того, цех, призначений для перспективного бомбардувальника ПАК ДА (заміна Ту-95МС і Ту-160), використовується для виробництва Ту-214, що свідчить про неефективне планування та брак ресурсів.

Заступник генерального директора компанії виробника засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, стверджує, що новітні цехи Казанського авіаційного заводу частково звели ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

Таким чином Росія намагається локалізувати виробництво військових та цивільних літаків, щоб зменшити залежність від імпортних компонентів, які стали недоступними через санкції США та ЄС.

За словами експерта, основний акцент у розбудові заводу спрямований на цивільну авіацію, зокрема на модернізований Ту-214, який Росія вважає найбільш перспективним для імпортозаміщення.

Це один із небагатьох літаків, який Росія теоретично може виробляти, спираючись на власні технології та компоненти.

Він додає, що сучасні російські літаки, такі як суперджет МС-21, на 90% залежать від іноземних компонентів, що робить їх виробництво в умовах санкцій практично неможливим.

Наприклад, двигуни ПС-9, які Росія намагалася використати для заміни західних аналогів, виявилися ненадійними через низьку якість і потребу в частому технічному обслуговуванні.

Храпчинський підкреслює, що після розпаду Радянського Союзу Росія зазнала катастрофічних втрат у сфері авіаційного виробництва.

"Цехи, які займалися будівництвом, ремонтом і обслуговуванням літаків стратегічної авіації, таких як Ту-22 або Ту-160, були фактично розграбовані.

Втрачено не лише обладнання, а й робочу документацію, яка необхідна для виробництва ключових компонентів", — пояснює Фокусу експерт.

Особливо критичною була втрата технології виготовлення титанової балки для Ту-160 — основного елемента центроплану цього стратегічного бомбардувальника. Ця балка вироблялася у спеціальній вакуумній камері, розробленій фахівцями Інституту Патона в Україні.

Без цієї технології Росія не може створювати нові Ту-160. Останні спроби РФ відновити виробництво титанових балок виявилися невдалими.

Храпчинський згадує відеоматеріали, які з'явилися в мережі, де російські інженери демонстрували нову титанову балку, виготовлену на Казанському заводі. "Вона виявилася неякісною: лушпиться, має проблеми з міцністю та цілісністю.

Це свідчить про те, що Росія не змогла відтворити радянські технології. Модернізація Ту-160 — це, по суті, капітальний ремонт із заміною деяких елементів у кабіні, наприклад, установкою сучасних дисплеїв. Але основа літака залишається старою", — пояснює Храпчинський.

Експерт прогнозує, що на нових цехах російська ВПК може займатись модернізацію літаків Ту-22М3, яких у Росії залишилося чимало в законсервованому стані.

Зокрема ці "Тушки" здатні нести ракети Х-22, а також новіші Х-32, які становлять серйозну загрозу через складну траєкторію польоту, що ускладнює їх перехоплення системами протиповітряної оборони.

"Якщо Росія зможе відновити та модернізувати ці літаки, це стане проблемою для України, адже вони можуть використовуватися для ударів по наших містах і критичній інфраструктурі", — попереджає експерт.

Храпчинський закликає не недооцінювати зусилля Росії, але й не перебільшувати їхні можливості. "Росіяни намагаються компенсувати втрати, спираючись на старі радянські розробки та обмежені ресурси.

Однак без доступу до сучасних технологій їхній прогрес буде повільним і обмеженим. Для України важливо уважно стежити за цими процесами, адже навіть модернізовані старі літаки можуть становити загрозу в умовах війни", — констатує експерт.