Ті рубаються в коментарях у телеграм-каналах, пояснюючи, що все йде за планом, що втрат немає і що це не ганебна втеча з киданням позицій, неушкодженої техніки та складів із БК, а плановий відступ". Думка. Ми .
Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу. Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді.
Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами. Вчора російські ЗМІ гнали новину про те, що їхні військові під Ізюмом ось-ось отримають допомогу у вигляді резерву.
Для ілюстрації цієї дії російські пропагандисти знімали ролики з гелікоптерами, які нікуди не летіли, з колонами техніки, яка їде на допомогу, але за тисячі кілометрів від Ізюма, і яка нікуди не приїхала, з бравими вояками, які, висунувши язики, колонами біжать із далекого Єкатеринбурга на допомогу своїм колегам-невдахам, які потрапили під удари ЗСУ.
Але ніхто нікуди не прийшов. Усе це нагадувало слова з пісні Гребенщикова: Але боротися сміливо в окупантів не виходило.
Якщо оцінити їхні таланти зі швидкого подолання дистанції на сильно пересіченій місцевості, то їх не зміг би наздогнати Усейн Болт, а він усе ж таки 11-кратний чемпіон світу й восьмиразовий олімпійський чемпіон.
Звісно, в окупантів були чудові мотиватори — ЗСУ та західна техніка різної модифікації. Але не всі з росіян змогли показати хороший результат із бігу. Частина мудро здалася в полон, а частина безглуздо померла. Мабуть, вони не знали принципу — не бігай, помреш втомленим.
У результаті і підмога не прийшла, і в раш*стів шок від того, що відбувається. Єдине, кого Кремлю справді вдалося кинути в бій, — це всі свої диванно-штурмові війська.
Ті до кінця рубалися в коментарях у телеграм-каналах і пояснювали, що все йде за планом, що втрат немає і що це не ганебна втеча з киданням позицій, непошкодженої техніки та складів із БК, а плановий відступ.
Із піною біля рота ботоармія Кремля наводила аргументи, що ця українська армія зазнає величезних втрат і вже майже розгромлена, що воює лише 7% і ось інші яяяяяяяк зберуться, що не дуже хотілося їм перемагати на Харківщині, що це так ЗСУ заманюють, що … Було мільйон виправдань того, чому росіян б'ють ЗСУ, і тонни шмарклів і сліз зі словами, що "Росія вам усім ще покаже".
Так, не маючи можливості перемогти на полі бою, Кремль кинув в атаку свій останній резерв — бійців інформаційного фронту.
Спроба назвати біле чорним, маніпулювати й брехати, не визнавати всю катастрофічність того, що відбувається для окупантів, і намагатися видавати поразку за хитрий план у стилі "негативного спливання" говорять про розгубленість і панічні настрої у ворога.
При цьому ворог ще не розбитий і не повалений, але йому завдано дуже болючої поразки.
І нехай Конашенков із Міністерства брехні та вбивств РФ нічого не говорить про це, а продовжує рапортувати про чергові знищені до трісок HIMARS, але у вік інтернету не можна сховати інформацію.
І в Росії в пабліках почалося масове обговорення, що армія в РФ не друга у світі, що влада тупа та злодійкувата, що війна виявилася війною, а не спецоперацією, і якщо українці так навалювали армії РФ, то що ж буде, якщо НАТО підключиться ? Це ще не прозріння, але спроби зрозуміти, що відбувається.
Адже росіяни не дуже хочуть самі воювати. Вони хочуть перемагати, сидячи на дивані перед телевізором із півторашкою пива в руках, одягнені у футболку із Z-свастикою, а не особисто воювати. Це класичний квасний патріотизм.
І раптом вони бачать, що не все так добре, як їм здавалося. І їхній світ руйнується. І санкції нікуди не діваються. Але найцікавіше, що наш контрнаступ матиме величезний уплив на внутрішні процеси в Росії.
Ні, путінська влада не впаде сьогодні через це, але вона вже почала тріщати по швах. Пропаганда переконала російський плебс у тому, що російська армія може допомогти російському солдатові помити ноги в Індійському океані.
А реальність виявилася іншою, і вона вщент розбиває звичне для росіян світосприйняття. Багато росіян готові терпіти санкції та погіршення матеріального становища, щоб знову почуватися … тими, кого бояться та поважають.
Вони сумують за величчю СРСР і хочуть бути силою, з якою ВСІ рахуються. Росіяни хочуть жити в наддержаві. Ця постімперська ностальгія дуже сильно ріднить їх із німцями, які підтримали Гітлера з тих самих причин.
Після Веймарської республіки німці хотіли знову насолодитися імперською величчю та жадали сатисфакцію за свої поразки, економічний крах і невиправдані надії. Гітлер їм обіцяв відродити великий Рейх, і вони хотіли стати частиною цієї сили. Путін пішов тим самим шляхом.
"Немає в нас сил на Імперію! — І не треба, і звалися вона з наших плечей: вона розморожує нас, і висмоктує, і прискорює нашу загибель", — писав Олександр Солженіцин у 1990 році в статті "Як нам облаштувати Росію".
А Путін, будучи президентом РФ, у посланні до Федеральних зборів 2005 року сказав, що вважає аварію Радянського Союзу найбільшою геополітичною катастрофою століття. І цим розпочав свою реставрацію втраченої величі СРСР.
Путін навмисно забув, про що його попереджав Єгор Гайдар: "Намагатися знову зробити Росію імперією — це означає поставити під питання саме її існування".
У результаті ЗСУ сьогодні не лише звільняють Україну від російських окупантів, а й руйнують мрії росіян про нову велику Росію, яку вони бачили аналогом СРСР.
Історія війни проти нацистської Німеччини, де СРСР був країною-переможцем, змінює свою полярність у нашій ситуації, і Росія, напавши на Україну, стає тією самою нацистською Німеччиною, яка сьогодні зазнає поразки від ЗСУ. Колос опинився на глиняних ногах.
Але при цьому я не пропоную недооцінювати нашого ворога. Ні, це не треба робити. Він усе ще сильний і агресивний, як і Німеччина в 1943 році. Але нам варто зрозуміти, що зараз відбувається та які тектонічні процеси запустила Україна.
Ми фактично запускаємо процес руйнування Росії. І це чудово! Головне тепер довести до кінця. Тому що якщо зло не дотиснути до кінця, воно відродиться та зробить чимало зла. Доведено путінською Росією, яка на рештках СРСР стала черговою імперією Зла.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022