Стали менше донатити: чому волонтери, як і раніше, відіграють роль у забезпеченні ЗСУ

Волонтерам дедалі складніше збирати донати на підтримку Сил оборони України. Однак держава, як і раніше, покладається на цивільний сектор у цьому питанні. Фокус з'ясував, хто має забезпечувати потреби ЗСУ.

У перший рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну основну функцію із забезпечення фронту всім необхідним узяв на себе цивільний сектор.

Волонтерські організації, фонди, блогери, звичайні люди збирали мільярди гривень, щоб компенсувати брак буквально всього — від касок і бронежилетів до генераторів і автомобілів.

На всіляких соціальних майданчиках українців закликали донатити на армію, а всередині країни навіть з'явилися нагороди для тих, хто показав високий результат на "економічному фронті".

Однак що довше триває велика війна, то складніше волонтерським організаціям за рахунок донатів закривати потреби армії. За словами блогера Ігоря "Лачен" Лаченкова, кількість пожертвувань знижується, а що з цим робити — волонтери не знають.

"Якщо раніше всі розуміли і донатили, то зараз потрібно зробити максимально "красивий збір". Співай, танцюй, жартуй, розігруй приставки й автомобілі. Деградація повна вже.

Щоб якось привернути увагу, доводиться займатися клоунадою, щоб допомогти армії! Я бачу життя Києва, бачу, які авто купують, як ринок нерухомості злетів у космос, ніби перемога вже. Я нікого не засуджую, але це викликає величезний дисонанс", — написав блогер.

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України 24 листопада, чехи і словаки за тиждень зібрали 400 тисяч євро на купівлю американського вертольота Black Hawk для ГУР. Загальна вартість становить близько 4,3 мільйона євро.

Щойно вдасться зібрати необхідну суму, Міністерство оборони Чехії доставить Black Hawk українським розвідникам.

У перший рік великої війни волонтерські організації в Україні теж збирали за короткий період величезні суми на оборону, компенсуючи державі економічний шок від бойових дій, що охопили країну.

Так, із лютого 2022 року по травень 2023 року благодійні фонди переказали на потреби оборони 54,6 млрд грн — ці гроші пожертвували прості українці. Загалом за той період на підтримку армії та різні гуманітарні ініціативи фонди переказали 98,9 млрд грн.

Ця сума включає пожертвування громадян, а також внески приватних компаній і банків. За даними Опендатабот, у 2023 році платформа United24 побила рекорд — у червні вдалося зібрати 2,4 мільярда гривень. Це найбільша сума донатів за один місяць із 24 лютого 2022 року.

Загалом за перше півріччя 2023 року на рахунки трьох найбільших благодійних фондів України надійшло 8,4 млрд гривень. Для порівняння, це на 22% менше, ніж за друге півріччя 2022-го. "Донати мали стратегічне значення для країни.

Волонтери фактично врятували і дали можливість [державі] байдикувати, не придумуючи стратегію забезпечення армії. Волонтери зробили в рази більше і розслабили тих, хто мав би відповідати за організацію процесу. Якби цього не було, ми б програли.

Не хочу розганяти "зраду", але досі жоден військовий не впевнений, що завтра в нього буде патрон.

Через те, що цивільний сектор показав себе на високому рівні, причому за всіма напрямами, зокрема й психологічної адаптації, держава розслабилася", — каже Фокусу Андрій Козінчук, капітан ЗСУ, військовий психолог.

За словами співрозмовника Фокуса, у ЗСУ немає жодного підрозділу, який повністю забезпечує держава. Військовослужбовці знають, що насамперед, якщо ламається машина або бійцям потрібні бронежилети, звертатися потрібно до волонтерів, а не в Генштаб.

Однак цивільний сектор дедалі більше відчуває психологічну втому від необхідності фінансово підтримувати армію. Насамперед, це пов'язано з тривалістю війни. А також із певним розколом усередині суспільства.

На тлі втоми активніше звучить невдоволення на адресу тих, хто не служить, а просто донатить. Це знижує бажання останніх продовжувати допомагати армії.

"Є кілька категорій людей, які донатять: ті, хто роблять це системно, ті, хто ситуативно допомагає, і ті, хто зовсім цього не робить. Зараз знизилася кількість тих, хто робить це постійно. У будь-якої дії, зокрема благодійності, є психологічний фактор.

Людина відправляє гроші і потім бачить результат, завдяки чому виробляється дофамін — гормон щастя. Зараз ті, хто донатили, бачать дедалі менше результату, тому що військових просять не виставляти зайвий раз фотографії", — продовжує Козінчук.

Ще один важливий фактор, чому люди дедалі менше готові фінансово підтримувати армію, — рівень безпеки в країні. На думку Козінчука, у глибокому тилу відгомони війни чути все менше.

З одного боку, це високий результат ефективної роботи ЗСУ, завдяки чому люди можуть продовжувати жити у відносній безпеці, працювати, виховувати дітей. З іншого — до війни звикають. "У багатьох містах усе добре, працюють бізнеси, розважальні центри.

У Житомирі, Дніпрі, Києві — люди не відчувають війни. З одного боку, це прекрасно, у цьому завдання ЗСУ. З іншого — люди мало розуміють, що відбувається на фронті й реагують тільки на різко негативні події, коли трапляється якийсь страшний "приліт".

Тоді вся країна починає донатити. Я проти того, щоб пожертвування зростали тільки тоді, коли все погано", — зазначає експерт.

За словами Козінчука, якби українці отримували більше інформації про реальну ситуацію на фронті, було б більше розуміння, чому армія потребує підтримки цивільного сектору. "Наша пропаганда настільки пафосна, що оминає конкретику.

А треба пояснити, як навіть 50 тисяч гривень впливають на ситуацію на фронті. Усі втомилися слухати про перемогу, яка ось-ось настане. Потрібні факти.

Наприклад, збираємо на дрони і надаємо частково інформацію: на такому напрямку ми втратили сім дронів, ці дрони знищили стільки-то ворожих цілей, і нам потрібно заповнити втрати. Такий підхід змінив би ситуацію.

Крім того, потрібно поступово перекладати забезпечення армії на плечі держави", — каже Козінчук.

За словами полковника запасу ЗСУ Романа Світана, у момент будь-якої масштабної кризи, коли бюджетний рік розписано і державі складно переорієнтувати видатки, завдання цивільного сектору — підтримати країну. Найактуальнішим це стає в перший рік бойових дій.

"На другий рік повномасштабної війни держава може розподілити витрати на купірування проблеми. А потім поступово можна відходити від необхідності донатів. У держави є більш ефективні механізми підтримки, ніж допомога фондів і простого народу. Плюс є міжнародна допомога.

Держава має займатися питанням забезпечення армії. А люди — своїм життєзабезпеченням. Вони вже віддали частину своїх заощаджень", — каже Фокусу Світан.

Нагадаємо, за словами генерального директора КМІС Володимира Паніотто, понад 80 % українців вважають, що перемога — це повне звільнення всіх окупованих територій України.

Таке розуміння сформувалося під впливом двох чинників — успіхів ЗСУ на фронті, а також інформаційної політики. Фокус раніше писав, що шахраї, які до війни збирали гроші нібито на допомогу тяжкохворим дітям, адаптувалися до нової реальності і збирають на "потреби ЗСУ".