Флот РФ росте лише на папері. Як Росію залишили без українських морських двигунів

На папері, щорічний приріст російського флоту виглядає переконливо. Але це нічого не означає, зазначає військовий аналітик Девід Екс у колонці для The Telegraph — великих кораблів Росія не будує, тому що втратила українське джерело морських двигунів.

За даними державних ЗМІ, у 2024 році російський ВМФ планує прийняти 12 нових військових кораблів і ще 38 — малих кораблів. Це на два військові кораблі більше, ніж минулого року, і вдвічі більше, ніж у середньому за попереднє десятиліття.

На папері це на два військові кораблі більше, ніж провідний флот світу — ВМС США — планує прийняти цього року. Але на практиці передбачуваний переломний рік для будівництва військових кораблів у Росії ближчий до спаду.

Нові російські кораблі невеликі та легкоозброєні — і начинені потенційно ненадійним обладнанням, зокрема, морськими двигунами, які Росія раніше імпортувала з України, але тепер збирає самостійно.

Гірше того, російське суднобудування ледь встигає за втратами російських кораблів у 28-місячній війні Росії з Україною. Українські ракети і безпілотні катери зменшують тоннаж російських військово-морських сил майже з такою ж швидкістю, з якою Росія може його нарощувати.

Є кілька способів порівняти військово-морські сили. Один із них — підрахувати окремі океанські кораблі, незалежно від розміру і того, яке озброєння вони несуть. Інший варіант — підрахувати, скільки ракет загалом може нести флот.

Третій — порахувати тоннаж, тобто, скільки тонн води витісняє флот. Тоннаж — корисний показник, оскільки більші кораблі, як правило, більш живучі і більш важко озброєні, ніж потенційно більш численні менші військові кораблі.

Ось чому, попри те, що у китайського флоту більше корпусів, ніж у ВМС США — 350 китайських військових кораблів проти 290 американських, — ВМС США, як і раніше, є більш потужним флотом. Водотоннаж флоту США — 8,2 млн тонн, а флоту Китаю — 3,2 млн тонн.

Не дивно, що цей переважаючий тоннаж також призводить до більш важкого озброєння. Американські військові кораблі мають близько 9900 ракетних пускових установок, китайські — всього 4200, а російські — 3000 або близько того.

Не менш руйнівним для Москви є те, що тоннаж військово-морських сил США і Китаю неухильно зростає в міру того, як нові більші кораблі замінюють старі менші кораблі. Але російський флот рухається в протилежному напрямку. Нові кораблі меншого розміру замінюють старі великі.

Під час "холодної війни" російський військово-морський флот був справжнім військово-морським флотом з амбіціями щодо розміщення надводних кораблів і підводних човнів по всьому світу.

До низки надводних кораблів входили масивні лінійні крейсери, а також есмінці, фрегати і навіть авіаносці. Але радянська надводна кораблебудівна промисловість впала разом із Радянським Союзом — і так і не відновилася.

Найбільші кораблі на озброєнні Росії — кілька лінійних крейсерів, звичайних крейсерів і есмінців і один старий авіаносець — є залишками радянської влади. І один із цих залишків, крейсер "Москва", був потоплений українськими протикорабельними ракетами 2022 року.

Російська промисловість, як і раніше, примудряється будувати чималу кількість великих підводних човнів.

Але нові російські надводні судна, як правило, є патрульними кораблями, корветами і фрегатами водотоннажністю всього кілька тисяч тонн, що становить не більш як третину розміру одного з 70 або близько того есмінців класу "Арлі Берк" ВМС США.

Військово-морські амбіції Москви зменшилися разом з її кораблями. Російський флот дедалі більше стає прибережним. Основна причина постійного скорочення кількості окремих російських кораблів і російської військово-морської стратегії — морські двигуни.

Російська промисловість щосили намагається створити двигуни достатнього розміру і надійності, щоб привести в рух що-небудь більше, ніж фрегат. До 2022 року Росія імпортувала більшу частину своїх морських двигунів з України.

Російські військові кораблі настільки ненадійні, що доводиться утримувати величезний флот океанських буксирів, у завдання яких входить буксирування військових кораблів, чиї двигуни виходять з ладу під час розгортання.

Буксирний флот ВМФ Росії має водотоннажність близько 150 000 тонн, що перевищує весь флот Канади. Тож так, цього року російський флот має отримати дюжину нових військових кораблів. Чотири з них — підводні човни, але більша частина інших — корвети.

З огляду на те, що цього року українці знищили щонайменше три надводних кораблі Чорноморського флоту Росії — два корвети і десантний корабель — цілком можливо, що зростання тоннажу російського ВМФ цього року буде незначним, якщо не сказати практично незмінним.

Смішно, але це краще порівняно з 2022 роком, коли російський ВМФ фактично скоротився — переважно через втрату 11 000-тонної "Москви". Тривалий занепад російського військово-морського флоту триває. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.