Не відповідає Конституції: у Раді вирішили звільняти за родичів в окупації, що відомо

Законопроєкт 7731 про зміни в Трудовому кодексі називають ще "законом про колаборацію". Згідно з новим нормативним актом, роботодавці можуть карати людей за родину в окупації і діяти всупереч Конституції України, вважають фахівці юридичного видання.

Народні депутати прийняли низку змін у Кодекс законів про працю, які торкнуться громадян, котрі, наприклад, мають родичів в окупованій частині України. Згідно з новим законом, їх тепер можуть за це звільнити.

Але звільнятимуть не усіх, а лише тих, хто промовчав і продовжив працювати на стратегічних підприємствах. З деталями нового закону, прийнятого у Верховній Раді, розібрались на порталі "Судово-Юридичної газети" (СЮГ).

На порталі проаналізували текст законопроєкту 7731, внесеного на розгляд Верховної Ради у вересні 2023 року. Прийняття документа ініціювали семеро нардепів з партії "Слуга народу", серед них — Галина Третьякова, яка є головою комітету питань соціальної політики.

25 квітня 2024 року закон прийняли в цілому: "за" — 234 голоси, "проти" — нуль. 185 голосів дала партія "Слуга народу", 11 — "Голос", решту — інші фракції та групи (крім "Батьківщини" та "Європейської солідарності").

Нововведення, за які проголосували нардепи, можуть зачепити людей, які чомусь вирішили не розповідати на роботі про контакти в РФ та на окупованих територіях. Прямо не вказується, що їх можуть звільнити.

Натомість ідеться про "службову перевірку" та дисциплінарну відповідальність (відсторонення від роботи), — зауважили на порталі СЮГ. Однак з цими новаціями не все гаразд: В цілому ці дві проблеми стосуються ч. 1 ст.

19 Конституції, у якій вказується, що "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством". Тобто, якщо у законах щось чітко не вказано, а це все ж виконують, то такі дії призводить до зловживань та порушень прав працівника.

"Може призвести до необмеженості трактування цієї норми у правозастосовній практиці та порушення прав працівників", — написали автори юридичного видання.

У новому законі, який очікує підписання спікером та президентом, вносяться зміни у три статті Кодексу законів України про працю (КЗпП). Ідеться про статті 40, 46 та 142.

У статті 40 відтепер буде вказано, що роботодавці отримують ще два додаткових приводи для звільнення працівника. Раніше цих приводів було 12: серед них — прогули, п'янство, крадіжки тощо. Тепер є доповнення: У статті 46 ідеться про приводи для відсторонення від роботи.

Раніше там ішлося про появу на робочому місці у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння тощо.

Тепер, завдяки рішенню нардепів, з'явився новий пункт — відсторонення на час "службової перевірки", яку будуть проводити на стратегічному підприємстві та на підприємстві критичної інфраструктури. У статті 142 — про правила внутрішнього трудового розпорядку.

До 25 квітня зміст правил не регламентувався. Відтепер вказується, що громадяни зобов'язані повідомляти про те, що мають "зв'язки" з людьми, які проживають в Росії або на тимчасово окупованій території України.

Додавання кількох нових абзаців до трьох статей Трудового кодексу призвело до того, що роботодавці можуть звільняти працівників, які мають "зв'язки" з українцями в окупації.

При цьому у законі не вказується, що це мають бути за "зв'язки", що таке "службова перевірка" та яким чином карати за порушення, якого немає у законодавстві.

На сторінці Facebook Галина Третьякової, яка була в групі ініціаторів закону, поки що немає коментарів та пояснень щодо новацій в Трудовому кодексі. Також подію не коментує нардеп фракції "Голос" Ярослав Железняк: він просто повідомив результати голосування.

Олексій Гончаренко з фракції "Європейська солідарність" відгукнувся на голосування. Політик визнав, що закон називають "про звільнення працівників за колаборацію". На його думку, ідеться не про колаборацію, а про захист стратегічних підприємств.

"Але є багато питань до формулювань в цьому законопроєкті", — написав нардеп. На голосування за законопроєкт 7731 відреагувала народна депутатка від партії "Європейська солідарність" Ірина Геращенко, — раніше писав Фокус.

Вона відзначила, що під час розгляду законопроєкту у другому читанні народні обранці зігнорували пропозиції, які могли б захистити працівників від свавілля роботодавця.