Реквієм за Росією. Чому ті, хто радіє анексії, дуже скоро про це пошкодують

"Війна продовжиться саме на анексованих Росією землях. Тому ви, дорогі мої земляки, які наївно очікують (до речі, як і 8 років тому) настання миру з приходом Росії, радієте перетворенню свого регіону не на Росію, а на театр воєнних дій. Причому на невизначено тривалий термін".

Думка. Ми .

Ми з України Цікаво, чи росіяни, особливо ті, які радіють "приєднанню нових земель", розуміють, що цією анексією їхня країна, практично, входить у стан повноцінної війни з Україною? Не "спецоперації", яку вони спостерігали по телевізору, а війни! З Україною! Яка вже позбавила їх "другої армії світу", змусивши путіна набирати "резервну".

Вони розуміють, що Київ і Захід не мають іншого виходу, окрім як відвойовувати територію свого Донбасу та Півдня? Інакше це буде перемогою путіна, а перемогти йому вже не дадуть за жодних обставин, бо це буде поразка всього Заходу.

Якщо раніше на Заході справді думали, що проблема для них – корумпована, роз'єднана, не здатна себе захистити Україна, то сьогодні весь світ зрозумів: проблема – не Україна, проблема – Путін! Не зумівши підкорити Україну за пів року, він став проблемою навіть для своїх "союзників", того ж Китаю, країн ОДКБ та Індії.

Та навіть для Лукашенка, який сідає вже і на х. . . й і на рибку, аби оч*о прикрити. . .

Чи розуміють росіяни, які сьогодні ввечері святкуватимуть на Червоній площі вступ їхньої країни у війну з усім світом, що така війна не обмежиться однією "частковою" мобілізацією, що будуть ще й ще? Що сьогодні вони святкують смерть своїх близьких, початок розпаду своєї країни, початок війни у самій Росії? Бо перемогти весь світ неможливо! Власне, звуки сьогоднішнього концерту — це перші акорди реквієму за Росією.

Щоправда, писав його далеко не Моцарт.

А чи розуміють донеччани та луганчани, що оголосивши Донецьку та Луганську область територією Росії, Путін спалює останню можливість домовитися про припинення вогню хоч колись? Якщо раніше, дійшовши до своїх східних кордонів, Київ міг зупинитися і домовлятися з РФ про подальший мир, то після анексії Кремль позбавляє себе такої можливості! Йому доведеться воювати до останнього росіянина за конституційно "російську землю"! Тобто Україна і Захід не можуть відступити, поки не звільнять Донбас і південь, а тепер і Росія не зможе піти звідти "як жест доброї волі", як пішла з-під Києва.

Отже, битва буде лише до перемоги. А, з огляду на ресурси РФ і Заходу, битва буде довгою, аж до падіння режиму біснуватого.

І вона буде саме на анексованих Росією землях! А це означає, дорогі мої земляки, які наївно чекають (до речі, як і 8 років тому) настання миру з приходом Росії, що ви радієте перетворенню свого регіону на театр воєнних дій на невизначено довгий термін.