By Eliza Popova
Бо хороші руські миттєво покидали всі свої пасочки і почали волати, скиглити, верещати — нєєєт шеф, толька ні ета!" Думка. Ми .
Ми з України Руські антивоєнні комітети, по вінця набиті каспаровими та іншими альтруїстами і борцями за мир, кинули оцю миротворчу х*рню і зайнялись справою: оприлюднили докладний текст різними мовами, де обґрунтувати, чому руських не можна чіпати.
Всі, від поважних інфлюпнсерів до останніх робочих блогерів, тисячами, десятками тисяч рук запускають в ефір жалюгідні сенси, в яких відмова від власної влади та беззаперечне її панування існують одночасно.
Вони зрікаються своєї країни, маніфестують національну навчену безпорадність, чесно говорять, що не роблять антивоєнних мітингів і не боряться з проплаченими російськими мітингами, вони розмахують по ситих мордасах шмарклі і слину, вони одночасно за інерцією намагаються погрожувати і водночас запопадливо просити, і вони колективно, в сотнях коментах обговорюють: а як би їм ще жалюгідніший вигляд мати, щоб візи врешті залишили? Я такої колективної, національного масштабу ганьби не пам‘ятаю.
Це найбільший камінг аут в світі, ну так і шафа там чималенька. Я хочу, зоб світ запам‘ятав їх такими. Я сподіваюсь, це прочитають в різних коаїнах різні люди. Я вважаю, наше завдання нині — підживлювати ці дискусії, ставити людям запитання і наштовхувати їх на нові аргументи.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
