Віддати Україні частину армії США. Чому це — єдиний рецепт перемоги у війні з Росією

Деякі критикують Україну за те, що вона так довго йшла до перемоги, а інші задаються питанням, чи зможуть вони взагалі перемогти. Конфлікт, схоже, зайшов у глухий кут — битва на виснаження за зразком Першої світової війни, в якій багато вогню, але мало маневрів.

Чому це так, враховуючи, що багато українців пройшли навчання у союзників за стандартами НАТО? Відповідь одна: ми не надали українцям достатньо техніки для маневру. Щоб вести цю війну, Україна повинна вміти стріляти, рухатися і спілкуватися.

Попри брак боєприпасів, НАТО надає Україні можливість стріляти, навіть якщо з урахуванням рівня витрат буде потрібно все більше снарядів і ракет. Starlink надав Україні можливість спілкуватися.

Чого не вистачає, так це достатньої кількості захищеної мобільності, також відомої як "загальновійськовий маневр".

В армії США є такі формування: бронетанкові дивізії, які складаються з трьох-чотирьох маневрових бригад танків і бойових машин піхоти, артилерійської бригади, бригади матеріально-технічного забезпечення та ще однієї бригади інших засобів забезпечення, таких як інженери, зв'язок і ППО.

Виробництво і постачання такої кількості техніки для України займе багато років — час, за який українці платять кров'ю своїх солдатів і мирних жителів.

І навіть якщо Конгрес схвалить фінансування, запитане президентом, проблеми з промисловою базою означають, що воно все одно не буде отримано вчасно.

А отже, рішення полягає в тому, щоб передати це обладнання з армії США сьогодні, а потім закупити нове обладнання для американської армії протягом наступних кількох років. Якщо говорити конкретніше, армія має перекинути в Україну техніку в кількості дивізії.

Це не тільки допоможе Україні прорвати оборонні лінії Росії, але також допоможе модернізувати армію США, наростити промислову глибину і підвищити боєготовність армії в найближчому майбутньому, забезпечивши 100-відсоткову укомплектованість наявних підрозділів.

Оснащеність дивізії — це не якась довільна цифра. Це безпосередньо пов'язано з нинішнім розміром армії, яка щосили намагається зберегти структуру, оскільки перебуває в розпалі однієї з найсерйозніших криз із набором персоналу.

Нестача солдатів у підрозділах армії настільки велика, що службі доводиться скорочувати структуру своїх сил спеціальних операцій.

Але ці скорочення — тільки початок, оскільки кінцева чисельність військовослужбовців дійсної служби за останні кілька років впала приблизно на 7%, з 485 000 осіб у 2020 фінансовому році до 452 000 сьогодні. Передача цього обладнання допоможе модернізувати армію.

Багатьом її озброєнням уже кілька десятиліть, і зрештою, їх доведеться замінити сучаснішими версіями танка "Абрамс" і бойової машини "Бредлі", а також новою багатоцільовою броньованою машиною.

Через наявний бюджетний тиск на армію вона не зможе дозволити собі необхідну модернізацію техніки самостійно. Передаючи Україні зброю і спорядження, армія натомість отримає більш сучасне озброєння.

Крім того, передача цього обладнання забезпечить промислову глибину, підкріпивши урок, який армія та інші служби повинні засвоїти з досвіду України: ми, можливо, не зможемо переозброїтися під час війни.

Відправлення цієї зброї, а також незліченної кількості інших видів зброї через постійні пакети допомоги Пентагону змусило армію швидко збільшити свої власні можливості з виробництва інструментів війни. Візьмемо, наприклад, 155-мм артилерійські снаряди.

Без війни в Україні в армії не було б великого стимулу нарощувати виробництво снарядів з 14 000 снарядів на місяць протягом минулого року до 28 000 снарядів на місяць сьогодні та до 57 000 снарядів на місяць до наступної весни — і навіть більше, до 100 000 артилерійських снарядів на місяць до 2025 року.

Це дивовижне зростання, і перекидання ще більшої кількості обладнання в Україну закріпить цей урок серед армійських керівників щодо розширення виробництва іншого необхідного обладнання.

Нарешті, армія повинна скоротити чисельність своїх частин, інакше вона спорожніє — фраза, що з'явилася наприкінці 1970-х років, що позначає армію, яка існує тільки номінально.

Володіння занадто великою структурою і недостатньою кількістю солдатів — це найшвидший спосіб отримати порожню армію. Таким чином, виведення сьогоднішньої техніки в Україну робить армію більш готовою.

Коли і якщо набір персоналу відновиться, почне надходити нове обладнання на заміну. Коротше кажучи, заради майбутнього армії і майбутнього успіху українського контрнаступу армія має передати Україні озброєння і техніку обсягом, що дорівнює дивізії.

У довгостроковій перспективі це буде невелика ціна за те, щоб допомогти українцям перемогти одного з наших головних супротивників і одночасно модернізувати армію. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.