By Victor Duda
Нічний удар по Новоросійську став першим офіційно підтвердженим випадком застосування Збройними силами України модифікованих ракет "Нептун" із дальністю понад 400 кілометрів – так званих "довгих Нептунів".
Об’єктом удару став перевалочний комплекс "Шесхарис" у порту Новоросійськ. Це найбільший елемент чорноморської експортної інфраструктури Росії. Його історія починається ще у 1960-х роках, коли СРСР будував "вихід до моря" для сибірської та поволзької нафти.
Перший танкер тут завантажили у жовтні 1964 року, а вже у 1990-х річний обсяг перевалки перевищував 50 млн тонн. За оцінками галузевих джерел, через Новоросійськ у жовтні цього року було відвантажено 3,22 млн тонн сирої нафти.
У середньому "Шесхарис" вантажить 35–40 великих танкерів щомісяця. Сьогодні через "Шесхарис" проходить значна частина трубопровідних потоків "Транснефти", зокрема гілки Тихорецьк – Новоросійськ та Кропоткін – Новоросійськ.
У терміналі розташовані десятки резервуарів і понад 90 кілометрів технологічних трубопроводів, здатних працювати з навантаженням понад 1 млн барелів на добу.
Географічно об’єкт займає головну частину Цемесської бухти — вузького глибоководного коридору, який дає змогу приймати танкери дедвейтом до 250 тисяч тонн з осадкою 18–19 метрів.
Саме ця глибина робить Новоросійськ унікальним: інші чорноморські порти РФ, зокрема Туапсе чи Кавказ, не можуть приймати судна такого класу.
Тож, у загальному балансі російського морського експорту це становить до 20%, що робить Новоросійськ одним із 3-х найбільших експортних хабів РФ поряд із Приморськом та Усть-Лугою.
Оператором "Шесхарис" є структура "Транснефть", а значна частина вантажопотоків формуються "Роснефть". Логістично порт критично залежить від безперебійної роботи трубопровідної системи, яка не має повноцінних дублерів у цьому регіоні. Важливим є і геополітичний аспект.
Експортна інфраструктура Новоросійська використовується не лише Росією. Позаду терміналу розташований окремий комплекс Caspian Pipeline Consortium (CPC), який обслуговує Казахстан. Приблизно 80% казахстанського експорту нафти йде саме через систему CPC до Новоросійська.
Упродовж останніх років Казахстан активно намагається диверсифікувати маршрути — через Баку, Тбілісі, турецький Джейхан та каспійські порти — але залежність від Новоросійська, на жаль, залишається структурною.
Сьогодні вже видно наслідки атаки: "Транснефть" була змушена тимчасово зупинити прокачування нафти на порт, що опосередковано підтверджує серйозність пошкоджень. А це вже означає миттєві економічні втрати.
Скільки втрачає Росія в грошах? Якщо вважаємо, що термінал обробляє до 1 мільйона барелів на добу, то кожна доба простою коштує приблизно 60 млн доларів недоотриманого експорту.
Тож, за тиждень це може накопичитися до 350–400 млн доларів, залежно від темпів ремонту, графів танкерів та черг на вантаження. Ринки відреагували одразу. Ціни на Brent зросли на 1,97 відсотка, а на американську WTI — на 2,13 відсотка.
Аналітики UBS та Sparta Commodities зазначили, що ризики стійкого порушення постачань зростають, оскільки атаки на Новоросійськ повторюються вже кілька місяців, а порт працює "на межі перевантаження".
Хоча тут навряд чи є вплив лише одного чинника — можливо, тут є і реакція на можливий напад США на Венесуелу. Попередні збої були пов'язані зі штормами, а тепер — з ударами.
Ринок реагує не стільки на фізичне падіння пропозиції, скільки на зростання невизначеності щодо стабільності експорту з Чорного моря. А враховуючи зростання виробництва нафти у світі, навряд чи це зростання цін буде стійким.
Ракетний удар підкреслює нестабільність Новоросійська для тих покупців, які не приєдналися до санкцій проти Росії. Адже, якщо моральних аргументів щодо неприпустимості фінансування російської агресії недостатньо — то додаються логістичні.
Замовлена індійцями та турками нафта може просто не прийти. Тож логічно подумати про інші джерела, якщо не з етичних, то хоча б з прагматичних міркувань. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022