Росія повинна щодня втрачати – це справедливо – звернення Президента України

Максимум уваги і тим напрямкам, де ми рухаємося вперед, і тим, де українські сили – в обороні. На всіх напрямках перше завдання – це максимальне знищення окупантів, їхньої техніки, запасів, складів, штабів. Росія повинна щодня втрачати – це справедливо.

І я дякую всім нашим воїнам, які це забезпечують: усім нашим солдатам, матросам, старшинам, сержантам, офіцерам і генералам. Дуже важливо, що наші сили оборони й безпеки, уся наша держава працює єдиною командою заради оборони.

Звичайно, детально розбираємо на Ставці й усі питання щодо захисту від російського ракетного та дронового терору. Захист наших людей, наших міст, наших портів, чорноморського «зернового коридору». Готуємо міцні відповіді російським терористам на їхні напади.

Провів і кілька політичних нарад, зокрема щодо Євросоюзу, нашої інтеграції. Цьогоріч ми маємо вийти на початок переговорів щодо членства. Україна до цього повністю готова – ми виконуємо те, що необхідно з нашого боку.

І робимо все можливе, щоб і готовність Євросоюзу була також повною. Саме цьогоріч. Провів і велику нараду з урядовцями, з нашими міжнародниками щодо експорту української аграрної продукції через територію європейських країн.

Є дуже важлива домовленість із Єврокомісією щодо 15 вересня – це крайня дата існування обмежень нашого зернового експорту, і ми віримо, що європейська сторона виконає зобов’язання щодо цієї дати, коли тимчасові обмеження припинять діяти.

Абсолютно неприпустиме і відверто не європейське будь-яке продовження обмежень. Європа має інституційну спроможність діяти раціональніше, ніж закривати той чи інший кордон для того чи іншого товару.

Ми дуже активно працюємо з усіма, щоб знайти таке рішення, яке відповідатиме духу нашої Європи. І ще одне. Нечасто – раз на місяць – я роблю спеціальну подяку, письмову подяку, тим воїнам, які найбільше відзначилися на передовій.

Минулого тижня я передав таку письмову подяку нашій славетній 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. Усім її воїнам та комбригу. І сьогодні мені передали шеврон 56-ї бригади – він уже тут, у кабінеті, на дошці з іншими шевронами. І прапор, підписаний хлопцями.