Експерт із міжнародних відносин Ілія Куса пояснює, чому в цьому підході закладено одразу кілька суттєвих помилок. Вибори у Словаччині та ми. Напевно, вперше, я бачу такий величезний медійний інтерес до виборів у сусідній Словаччині.
З одного боку, це добре, бо ми з колегами в Інституті майбутнього завжди топили за пріоретизацію стосунків із нашими сусідами, і за те, щоб ми більше і частіше заглиблювалися в їхній порядок денний.
З іншого боку, дуже видно, як ми по другому колу заходимо на той самий невдалий зовнішньополітичний підхід, як після 2014 року, коли значну частину ставки робимо на необґрунтовану віру в збереження політичної кон'юнктури і статусу-кво на Заході, на якій тримається наша фінансова і військова підтримка з боку ЄС і НАТО.
Тому насправді нам не стільки цікаві вибори в Словаччині, скільки вони нас лякають. Адже якщо Словаччина стане "другою Угорщиною", як пишуть наші ЗМІ, то підтримка України ослабне, а отже, ослабне і наша обороноздатність.
У цьому підході закладено відразу кілька суттєвих помилок, через які ми свого часу не змогли вибудувати нормальну архітектуру безпеки після 2014 року: Я особисто не чекаю жодних фундаментальних зрушень від результату виборів.
Велике питання, якою буде нова коаліція, і чи справді партія Роберта Фіцо буде такою вже впливовою в цій коаліції.
У будь-якому разі, нам треба буде навчитися жити з новою політичною реальністю в Братиславі, і прийняти те, що з плином війни ситуація в цих країнах може й буде змінюватися, а іноді — не так, як ми хочемо. Зрештою, попереду вибори в Польщі, у США, у Європарламент і в Британії.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
