Кабмін у тіні Банкової, реформа ТЦК та новий "Вагнер" Путіна: інтерв'ю з Олексієм Гончаренком

Про провали в тилу, зарплати військових та загрози політичного перекосу — у розмові з народним депутатом Олексієм Гончаренком. Україна балансує між загрозами нового вторгнення, втручанням Північної Кореї у війну та кризою довіри всередині країни.

Народний депутат Олексій Гончаренко в інтерв’ю Фокусу розповідає, чому новий закон замість скандального №12414 — лише тимчасова перемога, як нам не перетворитись на "проблему" для Заходу і чому реформа ТЦК — важливіша за будь-який контракт.

Зараз активно говорять про можливий новий масштабний наступ Росії в серпні за участі північнокорейських військових. Що відомо з ваших джерел і як ви оцінюєте цю загрозу? Залучення північнокорейських військових — цілком реальна загроза.

Це не лише новий рівень божевілля Путіна, а й виклик для всього світу. Якщо Пхеньян стане новим "Вагнером" для Москви — це однозначно буде загроза не тільки для України.

Чи варто Україні після новин про можливу участь КНДР ініціювати створення військово-політичного союзу з конкретними державами? Як, на вашу думку, перейти від дипломатії до реальних дій і залучити союзників до безпосередньої участі в обороні — не лише зброєю, а й людьми? Очевидно, що ми зараз не вступимо в НАТО за один день.

Тому нам треба з кожною країною вибудовувати відносини не тільки в дипломатичному, але і у воєнному плані. Маю на увазі військове співробітництво, підтримку, залучення іноземних спеціалістів. Важливо перейти від "ми вас підтримуємо" до "ми з вами".

Для цього Україні слід пропонувати спільні формати оборони — спільні ППО, інструктори, технічні підрозділи на нашій території.

Як вважаєте, чи відбудеться перемовний процес за 10–12 днів, які Трамп надав РФ, і що буде після цього умовного терміну? Ну зараз Трамп посилює свою риторику. Він сам заявив, що вже втомився від пустих розмов Путіна. Подивимось, що буде. Поки що складно прогнозувати.

Зараз Конгрес пішов на канікули, до вересня не планується засідань, тому розглядати законопроєкт про санкції за авторства сенатора Ліндсі Грема навряд чи будуть. Можливо, у Трампа є інші ідеї. Треба чекати.

Як Україні ефективніше боротися з "втомою" Заходу від війни? Чи варто створити окремі інституції або команди, які просуватимуть не лише військову допомогу, а й культурну, інформаційну підтримку? Слухайте, ну це треба робити розумно.

Створила влада Міністерство єдності, самі знаєте як воно працювало. Ніяк. Міністр взагалі в корупційному скандалі замішаний. Тепер міністерство креативно розформоване і приєднане до Мінсоц. Як мінімум в ПАРЄ точно йдеться про долі українців.

Ми ухвалювали резолюції, які стосувались українських біженців. Зокрема закликали країни надавати грошові компенсації, коли українці будуть повертатись із вимушеної еміграції.

Думаю, частину діяльності з об'єднання українців по боротьбі з "втомою" треба також покласти на наші посольства. Ну і дозволити депутатам виконувати свою роботу — мати можливість їздити й говорити про Україну. Ви часто виступаєте за кордоном.

Скажіть чесно — як нас там зараз сприймають: як жертву, героя чи проблему? Складно сказати. Хтось бачить героя, хтось — проблему. Хтось вважає жертвою. Але, як я кажу, необхідна чітка методична робота.

Щоразу, коли я їду за кордон у відрядження — я підіймаю інтереси України, в ПАРЄ, на всіх засіданнях комітетів, в усіх виступах. Я пояснюю, що ми не проблема, ми не хочемо забирати їхні гроші, ми хочемо, щоб в нас наступив мир.

Ми хочемо жити спокійно, самі працювати, самі заробляти. Але для цього нам потрібна допомога. Зараз ми стоїмо перед екзистенційною кризою — виживання держави. І допомога союзників дуже потрібна.

І подібну роботу мають робити всі депутати, вони мають їздити в парламенти інших країн — і говорити, постійно пояснювати нашу позицію. Скандал навколо законопроєкту №12414.

Чи бачите комплексну загрозу для незалежності інституцій, враховуючи останні події навколо БЕБ, Шабуніна та тиску на журналістів? Ну, вже законопроєкт не діє. Бо ухвалили новий. Але те, що відбулось за останній тиждень, складно навіть назвати цирком. Це повне фіаско.

Дякувати Богу, влада побачила протести, побачила весь резонанс і взялась за голову. Новий закон ухвалений, незалежність НАБУ та САП збережена. Зокрема це велика заслуга людей, які не змирились із цим кроком Зеленського в авторитаризм.

Чи бачите ви небезпеку перетворення Офісу президента на новий Кабмін в контексті міністерських перестановок? Офіс президента і є Кабмін. Хто призначає всіх міністрів? Ну, по закону нібито не президент. Але всі призначення йдуть в ОП.

Тому тут можна просто ототожнювати, що все, що робить Кабмін, він робить за благословення ОП. Звісно, так не має бути.

Чому не збільшується грошова винагорода військовим — як часто це питання підіймається в парламенті? Я на кожному засіданні повторюю — підніміть зарплату військовим, ми маємо поважати тих, хто захищає нашу землю.

Днями ухвалили закон про фінансування Сил оборони, виділяємо ще кошти. Але це знову було зроблено, вибачте, через одне місце. Уряд довів до того, що якщо не ухвалити цей закон, то військові залишились без грошового забезпечення в серпні.

Ну як так? Чи вони раніше не розуміли, що є така проблема? А потім Шмигаль на засіданні бюджетного комітету розповідає, як треба терміново все ухвалювати. Так а хто тягнув? Чи не сам уряд? Цирк.

Як ви оцінюєте контракт "18–24"? Чи може він стати ефективним інструментом у мобілізації і чи не є він певним компромісом або обходом загальної мобілізації? Ефективний інструмент мобілізації — це реформування ТЦК.

Можливо, хтось побачить перспективу в цьому контракті "18-24", ну але чи буде це масово? Насамперед треба зробити нормальну загальну мобілізацію, через центри рекрутингу, а не влаштовувати "бусифікацію", яку ми зараз бачимо на вулицях. Ну це ж повна ганьба.

Людей хапають, тягнуть кудись, забирають телефони. І яка буде довіра до армії потім? Влада не усвідомлює, що в цьому криються величезні проблеми.

Тому реформування ТЦК має бути першочерговим завданням! Нагадаємо, 31 липня президент України Володимир Зеленський підписав поданий ним до Верховної Ради закон про відновлення повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Під час засідання 31 липня ухвалення законопроєкту за основу та в цілому підтримав 331 народний депутат.