By Natali Moss
У нас просто немає вибору. Війна змінюється щопівроку. Методи управління змінюються набагато повільніше. Сама система залишається прорадянщеною наскрізь. Журнали, папери, шикування, плац, лом, статутний колір. Це в усьому або майже в усьому. ВЛК, відпустки, переведення.
Заборона одиночного купання. Посилити пильність. Не доводили. У нас немає вибору. Ми маємо змінитися, або померти. Маємо нарощувати ефективність, мутувати разом з війною. Зброя змінюється, підходи — ні. Маленька радянська армія не переможе велику радянську армію.
А ми прой…буємо так само і там само, де і вони. Так не має бути. Ми потребуємо не тільки на покарання тих, хто підставив пацанів зі 128-ї під удар. Ми потребуємо не тільки гідного вшанування їхньої памʼяті. Ми потребуємо змін. Адаптації. Гнучкості.
Модернізації і навчання на своїх помилках, якщо вже не виходить вчитися на чужих. Це боляче. Це дуже боляче, складно і непросто. Але це єдиний вихід. Адаптуйся, або помри. Еволюціонуй, або загинеш. Ми маємо це зробити.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
