Лазерний "Тризуб" проти літаків РФ: як Україна може використовувати новітню зброю

Командувач Сил безпілотних систем полковник Вадим Сухаревський, оголосив про наявність у Збройних сил України унікальної лазерної системи під назвою "Тризуб", якою можна збивати літаки. Фокус оцінив її можливості у порівнянні із закордонними аналогами.

Лазерна зброя вже давно перейшла із розряду науково-фантастичних до цілком реальних, нею вже можуть похвалитися передові країни, такі як США, Великобританія, Ізраїль, Південна Корея.

Лазери вважаються перспективним засобом боротьби, у першу чергу, проти безпілотних літальних засобів, однак Вадим Сухаревський заявив, що "Тризуб" здатний збивати літаки, та ще й на висоті понад 2 кілометри, що викликає певні питання.

Можливо, очільник СБС мав на увазі дрони літакового типу. Чим на практиці є лазерна зброя? Це система, яка створює спрямований лазерний промінь для ураження цілі.

Слабкіші моделі призначені лише для засліплення камер та датчиків ворога, тоді як сильніші можуть буквально пропалювати корпус, крила, лопаті двигуна чи інші важливі елементи повітряного засобу.

Ці уразливі частини є в ударних "Шахедів", розвідувальних "Орланів" та інших російських безпілотників, але з пілотованими бойовими літаками ситуація складніша.

Щоб лазер ефективно уражав ціль, потрібно, що він міг точно фокусувати промінь на цілі, яка рухається з великою швидкістю. Це доволі складна задача, яка потребує автоматичної системи наведення.

Британський комплекс DragonFire має потужність 50 кВт і має пропалювати і руйнувати конструкцію цілі, можливо, навіть викликати детонацію боєголовку.

Дальність роботы зброї засекречена, однак у Міноборони стверджують, що вона здатна уражати будь-яку ціль у межах прямої видимості, тобто можна припустити: кілька кілометрів. Крім того, DragonFire має високу точність і здатна влучити у монету з відстані 1 кілометр.

Можна припустити, що український "Тризуб" має не меншу потужність і точність, якщо здатен вивести з ладу літак (пілотований або безпілотний) на висоті 2 км. Постає питання, чи варто ототожнювати заявлену висоту "Тризуба" з його дальністю ураження.

Якщо це саме дальність, то передбачається, що ціль має знаходитися прямо над випромінювачем. Якщо ж мова тільки про максимальну висоту цілі, яка знаходиться під певним кутом до лазерного комплексу, то за теоремою Піфагора дальність буде більшою.

У будь-якому випадку, 2 км — значне досягнення для лазерної зброї.

У цьому плані "Тризуб" можна порівняти з прототипом від Rheinmetall потужністю 50 кВт, який під час випробувань у 2012 році з відстані 1,24 милі (близько 2 км) за кілька секунд уразив групу дронів-мішеней, очевидно, невеликих.

Подальша зброя саме цієї розробки невідома, одна у вересні з'явилася інформація, що Rheinmetall уклала угоду з європейським виробником ракет MBDA про спільну розробку лазерної системи для кораблів до 2030 року.

Наприклад, американська система AN/SEQ-3 (LaWS) офіційно має ефективну дальність ураження 1,6 км при потужності у 50 кВт. Це вже наявна лазерна зброя, яка встановлена на військові кораблі США.

Першочергово лазерні комплекси почали встановлювати на кораблі через доволі великі розміри та потребу у значній кількості енергії. Ймовірно, Україна може встановити "Тризуб" на один зі своїх суден, щоб збивати "Шахеди" або інші ворожі дрони, які запускають з Криму до Одеси.

Але значно більшою користь буде, якщо встановити лазерний комплекс на сухопутну мобільну платформу. Прецеденти у світі вже є – армія США має системи DE M-SHORAD потужністю 50 кВт, встановлені на бронетранспортери Stryker.

У 2024 році чотири таких комплекси відправили тестувати на Близький Схід.

На жаль, військові зазначили, що використовувати лазерну зброю на транспортному засобі у польових умовах дуже важко через високу тепловіддачу, поламки машини, велику кількість електроніки, яку треба обслуговувати.