Ми з України Війна змусила згадати те, чого мене вчили на Дніпровському фізтеху. Версія окупантів, що на аеродромі в Новофедорівці стався самопідрив авіаційних боєприпасів — це боягузливе марення відвертих ідіотів.
У разі порушення техніки безпеки завжди одне вогнище детонації, від якого ланцюжком із тимчасовим лагом виникають інші. А в Новофедорівці вибухало одночасно в кількох місцях.
Але й ознак ракетної чи дронової атаки також немає! У принципі, туди долітають "Нептуни" та "Гарпуни", які в нас на озброєнні. Але це дозвукові ракети, їх було б чітко видно в ясному небі.
І надзвукові ракети ATACSM, яких у нас офіційно немає, на спадній ділянці траєкторії теж були б видні (навіть гіперзвуковий "Кинжал" видно). Крім того, в агресора ця ділянка напхана ППО ще з радянських часів. Вона б обов'язково засікла атакувальні ракети.
Не факт, що вдалося б збити, але спробували обов'язково. Так само спробували б збити наші безпілотники, які виявились би помітними і на радарах, і візуально. Але ППО агресора дрімала, розморена пляжною спекою.
У принципі, завдання підриву складованих на аеродромі боєприпасів могла б вирішити система залпового вогню. Але її неможливо потай підтягнути на потрібну дальність по морю або по окупованій території. Найбільш відповідає події, що сталася, диверсія.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
