"Росія не піде": навіщо в НАТО "гарячково" заговорили про гарантії безпеки для України

Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі західні партнери почали "гарячкові переговори в останню хвилину" щодо вироблення гарантій безпеки для України.

Кілька тижнів США, Велика Британія, Франція і Німеччина обговорювали це питання з Києвом та іншими членами НАТО, ЄС і G7, повідомили джерела видання Politico. Захід хоче створити пул країн, готових постійно допомагати Україні.

Багато союзників згодні з тим, що Україна може вступити в Альянс лише після завершення великої війни з РФ.

Високопоставлений дипломат НАТО зазначив, що президент США Джо Байден запланував 10 липня зустріч із прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком у Лондоні, на якій мають залагодити останні деталі.

"По суті, це гарантії того, що ми будемо дуже довгий час підтримувати збройні сили України. Ми їх фінансуватимемо, консультуватимемо і навчатимемо, щоб у них була сила стримування проти будь-якої майбутньої агресії", — зазначив західний чиновник.

Кожна зацікавлена країна має у двосторонньому діалозі з Україною з'ясувати свої зобов'язання. Планується постачання ППО, танків та інших видів озброєнь.

"План включатиме багаторічну програму допомоги для забезпечення повної оперативної сумісності збройних сил України і НАТО", — заявив один зі співрозмовників Politico. На Банковій очікують, що лідери країн НАТО 11 і 12 липня чітко заявлять про місце України в Альянсі.

"Мені б хотілося, щоб литовці вписали цей саміт НАТО в підручники історії. . . Україна буде невід'ємною частиною НАТО де-юре, тому що де-факто ми і так уже є частиною системи НАТО", — заявив у коментарі радіостанції Deutsche Welle радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

Віце-голова міжнародного аналітичного центру Globsec Роланд Фройденштайн упевнений, що лідери країн НАТО виберуть "вирази сильніші", ніж підтвердження Бухарестської декларації 2008 року про те, що Україна колись стане членом НАТО.

"Усі ми знаємо, що їхні думки щодо прийому України розходяться. Навіть ті країни, які виступають проти, вважають важливим зробити хоча б спільну заяву. В іншому разі Захід виглядатиме розколотим.

А цього ніхто не хоче показувати на публіці, тож мінімальним спільним знаменником буде формулювання "Бухарест плюс", — уточнив експерт.

Український політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом назвав заяву про майбутні гарантії безпеки для України правильною, адже швидкого вступу до НАТО чекати не варто.

Досвід Фінляндії та Швеції показав, що швидкого вступу не варто чекати, навіть якщо виконати всі зобов'язання. "Гарантії безпеки дозволять Україні краще підготуватися до вступу в НАТО.

Гарантії означають військову та фінансову допомогу, обмін розвідданими, інтеграцію ЗСУ до стандартів НАТО, включно з силами ППО та ПРО. Коли Україна почне безпосередньо процедуру вступу до НАТО, ці гарантії мають діяти ще щонайменше кілька років.

Україна зобов'язана утримувати велику армію після перемоги. А на це потрібно багато грошей. Росія нікуди не дінеться і буде далі становити небезпеку", — зауважив експерт. На думку Рейтеровича, гарантії безпеки — це по суті гарантії підтримки країн Заходу.

Усередині НАТО країни виділяють кошти на спільну оборону, але є і двосторонні контракти. "Наприклад, США активно працюють із Польщею — полякам більше продають і постачають. Чим більше країн підпишуть гарантій для України, тим простіше підготуватися до інтеграції в Альянс.

Навіть якщо гарантії підпишуть тільки США, Велика Британія, Франція і Німеччина, цього достатньо для збільшення фінансової та військової допомоги", — розповів політолог.

Підтримка НАТО буде потужним сигналом для Росії — Україну ніхто не збирається кидати і краще відмовитися від мрій про скорочення обсягів західної допомоги для ЗСУ, додає Рейтерович. "Гарантії на 3-5 років — дуже правильний підхід.

Говорять і про ізраїльський варіант, який не передбачає вступу Ізраїлю до НАТО. Зараз Ізраїль готується придбати у США 25 винищувачів F-35 за американський пакет допомоги. Якщо такі гарантії будуть для України, тут немає жодного мінуса", — резюмував експерт.

Міноборони Ізраїлю 2 червня заявило про купівлю у США третьої ескадрильї винищувачів F-35 у Lockheed Martin на суму 3 млрд доларів. Контракт профінансують за рахунок пакета оборонної допомоги від США.

Президент США Джо Байден підтвердив, що в розмові з українським колегою Володимиром Зеленським обговорював питання гарантій безпеки за "ізраїльським варіантом" для України.