Путін страшенно боїться приниження. Чому для Кремля мир за правилами Трампа неможливий

Останніми тижнями ми всі потрапили до пастки неминучості результативних переговорів. Розберімося, наскільки це реалістично. 1. Повномасштабне вторгнення у 2022 році почалося з двох причин: 2.

Дуже важливо звернути увагу на те, що ЖОДНОЇ з цих цілей на сьогодні не досягнуто (як на мене, то й не може бути вже досягнуто, але в Кремлі цього не розуміють). І це ключовий момент для розуміння того, як поводитиметься Путін під час переговорів із Трампом. 3.

Другий важливий момент, на який треба звернути увагу — зміна національної ідеї Росії після виборів імператора Путіна в березні 2024 року.

З цього моменту головна національна ідея Росії звучить так: "Путін хоче жити максимально довго і померти в кріслі президента своєю смертю". Всі рішення Росії приймаються виходячи з цієї ідеї.

Тому, коли ми аналізуємо те, чи може Путін зараз погодитися на заморожування конфлікту, то маємо дати відповідь на запитання: що для його життя менш загрозливе — мир чи продовження війни.

Однозначної відповіді немає, та з огляду на нинішні реалії, здається, що продовження війни ще деякий час може бути комфортнішим — закінчення війни потребує вирішення безлічі соціальних питань, до яких Росія не готова.

Звичайно, ці питання нікуди не дінуться, але вони можуть мʼякше сприйнятися суспільством в разі безумовної перемоги. А мир на умовах Трампа багатьма в Росії сприйматиметься як навʼязана ззовні перемога. 4.

Варто також звернути увагу на те, що Путін страшенно боїться приниження, а піти зараз на переговори на умовах Трампа для нього — приниження. 5.

На противагу всьому цьому є одна річ: економіка та все більша технологічна залежність Росії від Китаю, яка перетворюється на національну загрозу.

Рівень життя в Росії падає, що б там не свідчила офіційна статистика і російські дослідники, навіть із дуже шанованих хороших росіян.

Так, це падіння в перспективі пари років не призведе до колапсу зразка 1989-1991 років, але воно стане причиною глибинної стагнації російської економіки на наступне десятиліття. І Путін це прекрасно розуміє. 6.

Власне перспективність переговорів залежить від двох чинників: усвідомлення економічних загроз і відповідь самим Путіним на питання "Чому це не приниження". 7. Поки що, мені здається, Путін не готовий до переговорів.

І в США явно недооцінюють фактор психіатрії в голові Путіна. "Подолання" або "неподолання" цих проблем стане відповіддю на питання, чи можливі переговори взагалі. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.