Ракета, дрон, а потім — ядерна зброя: як НАТО має відповісти на падіння Shahed у Румунії

Північноатлантичний Альянс вперто заплющує очі на "випадкове" падіння БПЛА Shahed у Румунії та ракети в Польщі, внаслідок якої загинули два поляки. Боязнь Заходу прямої військової ескалації підігріває інтерес Росії.

Опитані Фокусом військові аналітики впевнені, що НАТО відсуває "червоні лінії" і випробування Європи "невеликими порізами" продовжиться.

Іранські дрони-камікадде Shahed, які російські війська запустили під час атаки територією України в ніч з 3 на 4 вересня, впали на території Румунії і вибухнули. ЗС РФ цілилися в район порту в Ізмаїлі Одеської області, але не влучили.

Міністерство національної оборони Румунії вирішило не роздмухувати проблему і швидко відреагувало: "засоби нападу армії Росії жодного разу не створювали прямі загрози румунській території або її територіальним водам".

Румунські військові посилили пильність у наземному, морському та повітряному просторі, а Міноборони засудило російські атаки на цивільні цілі та інфраструктуру України. Українські прикордонники заявили про падіння і детонацію в Румунії двох ударних БПЛА.

ДПСУ поінформувало румунських колег, але вони не відповіли на повідомлення про приліт російських дронів. Зазначимо, що детонація БПЛА на території Румунії — не перший подібний інцидент.

ВПС Румунії 10 лютого цього року бачили крилату ракету, які ЗС РФ запустили з Чорного моря з корабля. Снаряд пройшов повітряний простір України, Молдови і повернувся в Україну.

Міністерство оборони Румунії тоді повідомляло, що ціль підлетіла на 35 кілометрів на північний схід від кордону з країною.

Інший приклад: падіння двох російських ракет у польському селі Пшеводів під час масованих ракетних ударів по Україні 15 листопада 2022 року з трагічними наслідками. Загинули двоє громадян Польщі — 60-річний Богуслав Вос і 62-річний Богдан Чупек.

На думку глави Українського центру безпеки і співробітництва, військового експерта Сергія Кузана, Росія використала атаку безпілотниками по Румунії як акт залякування.

Країнам НАТО треба змінювати підходи до реакції на російську агресію, інакше в майбутньому на їхню територію впадуть снаряди серйозніші. "Потрібно розуміти, що застосування ядерної зброї — це інше питання і предмет розборок для держав ядерного клубу.

Росія продовжить акти агресії проти інших країн НАТО, щоб найближчі сусіди України почувалися беззахисними перед ракетами і дронами", — пояснив він Фокусу . Перший мінімальний крок, за оцінками експерта, полягає в позбавленні РФ можливості виробляти ударні дрони і ракети.

Потрібно визначити всі місця їхнього виробництва і пусків, передати ЗСУ все необхідне далекобійне озброєння і діяти. "Якщо НАТО не хоче реагувати, можна це зробити руками України, але в нас обмежений інструментарій.

Західні розвідки допоможуть виявити всі місця, а уряди — забезпечити зброю і технології", — сказав Кузан.

Настільки слабка реакція Північноатлантичного Альянсу на військові провокації Москви пояснюється відсутністю прорахунку реакцій — чи запускати в дію 4-ту, чи 5-ту статтю установчого договору, вважає директор політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

Четверта стаття передбачає консультацію сторін щоразу, коли, на думку будь-якої з них, виникла загроза територіальній цілісності, незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.

А п'ята стаття зобов'язує всі країни НАТО допомагати країні-жертві збройного нападу всіма засобами. "Усі бояться прямої ескалації з Росією і більшою мірою вони закриватимуть очі на інциденти, подібні до інцидентів у Румунії та Польщі.

Завдяки чому може змінитися реакція Альянсу? Можливе нанесення цілеспрямованого удару ЗС РФ по військово-технічних або цивільних об'єктах у країнах НАТО.

Жорстку відповідь може спричинити потрапляння ракети в інфраструктурні об'єкти і подальша гуманітарна катастрофа", — зазначив політичний аналітик. Епізодичні падіння БПЛА або ракет залишаться без уваги і реакції в майбутньому.

Час від часу Кремль буде випробовувати країни Альянсу "невеликими порізами", оскільки вибухи БПЛА вигідні для картинки російського суспільства, підсумував Рейтерович.

Нагадаємо, що вночі 5 вересня знайшли уламки безпілотника в Істринському районі Московської області на території СНТ "Високовольтник". Очевидці говорили про вибухи та сильну пожежу. Фокус раніше писав про знищення дроном російського спостережного комплексу "Аванпост".