Від нашої спільної роботи залежить, яка зброя в руках у наших воїнів – виступ Президента на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України «Воєнна дипломатія: стійкість, зброя, перемога»

Ілюзій, які суттєво заважали захисту України. Зараз ми максимально переконливо підкріпили діями те, що повинні були зробити ще до цього моменту, те, про що давно говорили. Українські воїни продовжують захисну операцію у визначених районах Курської області.

На сьогодні наші сили контролюють більш ніж 1250 квадратних кілометрів території ворога та 92 населених пункти. Триває зміцнення наших позицій, стабілізація визначених районів і поповнення обмінного фонду для України.

Загалом ця операція стала найбільшою нашою інвестицією у процес звільнення українців і українок із російського полону – ми вже здобули найбільшу кількість російських полонених за одну операцію, і це вагомий результат, і це одна з наших цілей, і наші дії тривають.

І звичайно, ми поки не можемо говорити публічно про те, які саме підрозділи залучені у визначених районах Курської області. Але я вдячний кожному підрозділу. Я хочу подякувати від нас усіх нашим героям.

Зараз російське прикордоння навпроти нашої Сумщини значною мірою очищене від присутності російської армії. І це також – серед цілей нашої операції, тактичних цілей.

Ще кілька місяців тому багато хто у світі, якби почув, що ми плануємо саме таку операцію, сказав би, що це нереально і що це – перетин нібито найбільш червоної з усіх червоних ліній, які є в Росії. Саме тому, власне, ніхто й не чув про таку нашу підготовку.

І тепер реальний успіх наших воїнів говорить сам за себе – наші активні захисні дії по той бік кордону та нездатність Путіна вберегти його територію від таких наших захисних дій дуже красномовні.

Наш активний, превентивний захист є найбільш ефективною протидією російському терору та забезпеченням реального ускладнення ситуації для держави-агресора.

А по-друге, ми зараз маємо надзвичайно важливу ідеологічну зміну, а саме: уся наївна, ілюзорна концепція так званих червоних ліній щодо Росії, яка панувала в оцінках війни деякими партнерами, розсипалася цими днями десь під Суджею.

Коли наші українські захисники життя діють саме так, міцно, хоробро й коли операція справді надійно підготовлена, Путіну не залишається нічого.

І тепер світ бачить, що це так, що це дійсно спрацьовує – не лише на тимчасово окупованій території нашої держави, а й на території самої Росії. Світ бачить, що все в цій війні залежить тільки від сміливості – сміливості нашої, сміливості партнерів.

Від сміливих рішень для України, від сміливості в підтримці України та сміливих кроків – і не лише наших кроків. Важливо, щоб партнери були синхронними з нами в цій рішучості, і тоді в Росії не залишиться жодного іншого кроку, окрім справедливого миру.

Ми повинні примушувати Росію всіма силами й разом з партнерами до миру. Шановні українські дипломати! Ваше найперше завдання – промоція сміливості. Я розраховую, що ви й надалі будете переконувати партнерів підтримувати Україну максимально.

Підтримувати так, щоб ні в чому не виникали дефіцити саме такої сміливості. Саме такі дефіцити є причиною того, що Путін досі шукає не миру, а способів продовжити війну.

І це питання не років чи десятиліть – коли може бути відновлений надійний мир для всієї нашої землі та всіх наших людей.

Це питання виключно рішень, наших рішень, наших спільних із партнерами рішень, тобто наявного у світі політичного покоління – лідерів, які працюють зараз у тих країнах, що справді прагнуть жити без воєн і згідно з міжнародним правом. Отже, перше – далекобійність.

Якби партнери зняли всі наявні обмеження на застосування зброї на території Росії, то ми не потребували б фізичного заходу, зокрема, на Курщину заради захисту наших українських громадян у прикордонні та знищення російського потенціалу агресії.

Але поки що ми не можемо застосовувати всю наявну в нас зброю та знищувати російських терористів там, де вони є.

Російські військові бази й російські військові аеродроми, російська логістика та інші військові об’єкти, чиє існування дає змогу Путіну ухилятися від пошуку миру, є цілком справедливими цілями для наших Сил оборони.

І кожен має розуміти, що це важливо з погляду всіх напрямків бойових дій і захисту від усіх форм російської терористичної активності.

Нам потрібна достатня далекобійність, щоб захищати Україну від російських ракет і керованих авіабомб, від перекидання російських військ і тиску окупанта на ключових фронтових напрямках.

Зараз між цією залою та Покровським, а також Торецьким напрямком, де тривають найбільш жорсткі російські штурми, близько двох сотень кілометрів. Тут ви не чуєте гуркоту артилерії та наближення ворожих дронів.

Але ви повинні відчувати і тут, і в столицях вашої роботи, що Україну відділяє від зупинки просування російської армії на фронті тільки одне рішення, якого ми очікуємо від партнерів. І це рішення щодо далекобійності.

Зараз це ключове захисне рішення, яке повинне підтримати наших воїнів.

І це стосується роботи передусім наших дипломатів, вас та інших представників України в Америці, у Великій Британії, у Франції, у Німеччині й також у тих країнах, які здатні самі або впливаючи на партнерів розв’язати питання щодо далекобійності.

Я наголошую: формат реагування Путіна на операцію в Курській області доводить, що немає жодної раціональної причини не давати нам бути справді міцними, справді далекобійними.

А ситуація на Донеччині є такою, що подальше зволікання партнерів із далекобійністю де-факто стає чи не найбільш вагомою опорою російського наступального потенціалу. Друге – санкції.

Я хочу подякувати кожній країні, кожному лідеру, кожній політичній силі в державах-партнерах, які захищають необхідність справді сильних санкцій проти Росії за цю війну.

Але так само, як і буферні зони в бойових діях на землі є структурами динамічними, які забезпечують очищення визначених районів від військової присутності ворога, і коли територія чиста, цілі зміщуються, так і санкційний щит має бути здатним реагувати на наявні загрози, реагувати тут і зараз і на їхнє оновлення.

Вже застосовані світом санкції реально обмежують економіку та обмежують можливості режиму Путіна. Завдяки цьому плин часу працює на те, щоб обмежити агресію. Проте тіньовий танкерний флот Росії став новим викликом.

Відносини Росії з такими режимами, як у Пхеньяні й Тегерані, створюють нові джерела загроз, і не тільки для нас в Україні. Російська атомна галузь досі використовується Москвою для порятунку своїх сфер впливу у світі.

Російський банківський сектор досі має зв’язки зі світом. Це та інше потребує розширення санкційного щита – виходу санкцій на нові напрямки забезпечення Росією своєї воєнної активності. І ваше завдання – бути адвокатами санкційних рішень.

Третє – довгострокові домовленості з партнерами. Я дякую кожному й кожній у команді нашої держави, хто працює з партнерами над програмами довгострокової підтримки України.

Це стосується і збройної підтримки – регулярного формування та надходження оборонних пакетів, а також підтримки фінансової, політичної, підтримки наших спільних виробництв, зокрема оборонно-промислового комплексу України.

Усі ви знаєте, що ми здатні виробляти значно більше дронів, ніж маємо можливості профінансувати сьогодні наше вітчизняне виробництво. Також ми постійно нарощуємо виробництво української артилерії. Працюємо над виробництвом снарядів.

І все це те, про що ви маєте говорити з партнерами – маєте домовлятися про інвестування. І це дуже важливе завдання.

Зараз триватимуть бюджетні процеси в країнах вашої роботи, і серед іншого ваше завдання – переконувати партнерів у необхідності подальших інвестицій у нашу спільну безпеку.

І важливо, щоб ви зберігали достатню увагу вчасній логістиці – щоб оголошені пакети підтримки для України достатньо оперативно відчувалися саме на фронті та при формуванні резервів нашої армії.

Зараз, на жаль, логістика загальмована, це факт, і це стосується, зокрема, домовленостей із провідними нашими партнерами, починаючи від Сполучених Штатів.

Окрім цього, маємо комплекс двосторонніх безпекових угод з партнерами, і кожна з них має бути повністю реалізована, зокрема щодо річних фінансових зобов’язань. Розраховую, що система МЗС України буде в усьому цьому ефективним виконавцем державної політики.

Ще одне ваше завдання – залучати і уряди, і міжнародні організації, і регіональних лідерів із країн вашої роботи, і компанії до відбудови в Україні. Це один із ключових критеріїв визначення ефективності кожного посла.

Україні потрібні конкретні проєкти від кожної країни вашої роботи. Четверте – українська всесвітня спільнота. На сьогодні достатньо болюче питання.

Так само, як у будь-якої держави є географічний центр, Українська держава має бути реальним центром для нашого вже глобального українського народу. Наші люди є в усіх частинах світу, у більшості держав. Це діаспори різних часів, різні хвилі міграції.

Десь у світі українців більше, десь – менше, але ми повинні усвідомлювати свою націю саме як глобальну, бо це факт.

Тому ми маємо модернізувати наші державні інституції так, щоб вони відповідали сучасному завданню єднання всіх українців навколо України, навколо захисту України, навколо зміцнення наших позицій у світі.

Вважаю, що для цього ми повинні посилити нашу інституційну присутність у країнах-партнерах. Це буде зроблено двома шляхами.

Так, уже ухвалено рішення про відкриття нових консульств України за кордоном, зокрема в Польщі, Німеччині, Болгарії, Італії, Чехії, Словаччині, Франції.

Десь додаткові, десь перші в історії, але це дуже важливо – там, де є присутність українців, там, де українські спільноти потребують більшої уваги.

Разом із цим і разом зі звичною роботою через систему МЗС України, про це говорили з Прем’єр-міністром, готуємо запуск нової інституції, яка забезпечить достатню силу глобальної української єдності.

Мільйони наших людей в інших країнах, їхні зв’язки й відносини з Україною, захист наших спільних інтересів як нації – усе це буде сферою відповідальності нової інституції.

Фактично це має бути міністерство української єдності та протидії російським впливам на українців. Передусім, за кордоном. Ми всі бачимо, що Росія використовує шалений пропагандистський ресурс за кордоном, зокрема адресований на українців.

Ми бачимо, як багато аспектів духовної незалежності нашого народу не врегульовані і як Росія використовує власні церковні структури для агентурної роботи та сіяння розколів.

Також бачимо, що освітні, культурні та інформаційні потреби українців в інших країнах вимагають більшої активності від нашої держави. І це принципово нове завдання для України – раніше ми ніколи не мали такої частини нашого народу за кордоном.

Вважаю, що одна лише система МЗС України із цим не впорається. Бо це йдеться про мільйони наших українців. Буде неправильним і просто очікувати реалізації відповідних завдань від різних міністерств та відомств.

Потрібна інституція, яка вестиме інші державні інституції до визначених цілей. Найближчим часом представимо всі деталі. І п’яте завдання, про яке важливо сказати саме зараз, напередодні осені. Саміт миру.

Інавгураційний Саміт став надзвичайно важливим, на мій погляд, успіхом України. Я дякую кожному й кожній, хто працював, щоб наш Саміт відбувся. Зараз готуємо другий Саміт миру і маємо працювати так, щоб він відбувся цього року. Зробити все для цього.

Маємо й надалі збільшувати коло підтримки комюніке інавгураційного першого Саміту. Кожен Посол України, чия держава перебування ще не приєдналася до комюніке, має зробити відповідні висновки.

Також потребуємо максимально енергійної роботи з партнерами в групах за пунктами Формули миру, і це не просто щось суто політичне. Треба активніше працювати з медіа, щоб була незмінна й достатня підтримка у Формули миру.

Треба працювати з аналітичними центрами різних країн, в країнах вашої роботи, щоб було розуміння нашого бачення справедливого миру.

Треба вміти працювати з усіма значущими політичними силами, суспільствами та лідерами цих суспільств в різних країнах, і не тільки в країнах -наших партнерах.

Синьо-жовті кольори нашої української державності, української сміливості – це бажаний символ для багатьох у світі. Символ, із яким людям хочеться бути поруч. Розраховую, що ваша робота додаватиме змістовного наповнення силі наших національних кольорів.

І ще кілька адресних речей. Євроатлантика – кожен представник України повинен працювати для того, щоб зміцнювалось розуміння: НАТО буде повноцінним тільки з Україною у своєму складі. Євросоюз – переговорний процес має бути саме таким динамічним, як це потрібно Україні.

Чорноморський регіон – ми повинні працювати з усіма партнерами так, щоб це був регіон, вільний від російської військової загрози. Ви маєте зміцнювати такі наші ініціативи, як «Зерно з України», Кримська платформа, та двосторонню співпрацю в регіоні.

Африка – нам потрібні міцні партнерства з тими, хто поважає міжнародне право. Україні потрібна економічна взаємодія з Африкою, безпекова взаємодія, а також і пряма дипломатична робота, зокрема у форматі форуму Україна – Африка, який має відбутись. І я дуже чекаю.

Латинська Америка – є дуже хороші результати в роботі з такими країнами, як Чилі та Аргентина, з державами Карибського басейну.

Маємо збільшувати співпрацю, і завдання відповідних послів і працівників МЗС України – реалізувати нашу ініціативу проведення саміту Україна – Латинська Америка.

Японія – ми досягли справжнього стратегічного партнерства й маємо зробити таку модель відносин взірцевою. Увесь азійський простір і регіон Тихого океану зараз є одним із тих центрів подій, де вирішується, якими будуть наступні десятиліття.

Україна має свій погляд на глобальний розвиток, і це повинен бути виключно мирний розвиток у межах системи світового порядку, заснованого на правилах. Україна готова долучитися до відповідних процесів як донор безпеки й захисник міжнародного порядку.

Ми будемо посилювати нашу дипломатичну присутність в азійському просторі. Пані та панове! Шановні українські дипломати! Я вдячний усім тим із вас, хто працює справді всіма силами заради нашої держави та людей.

І ми всі повинні зберігати нашу енергійність, виборюючи перемоги для України та захищаючи інтереси українців. Від нашої спільної роботи залежить, яка зброя в руках у наших воїнів, які амбіції вдається реалізувати Україні та яке майбутнє очікує на нашу державу й українців.