"Стара школа". Як Трамп і Путін вирішують долю слабких країн за конспектами Сталіна і Черчилля

Крутий розворот зовнішньої політики США на 180 градусів, що відбувається на наших очах і ціною нашої крові, — явище безпрецедентне, яке матиме далекосяжні наслідки для всього світу.

Але ось самі спроби домовитися за рахунок когось, і навіть без участі предмета переговорів у самих переговорах — справа звичайна, буденна. Сильні завжди так чинили щодо слабких.

Відразу на думку спадає доля Чехословаччини, яку 1938 року в Мюнхені вирішили без участі самої Чехословаччини. А в жовтні 1944 року в Москві на переговорах між Черчиллем і Сталіним з'явилася знаменита "Угода про відсотки".

Ось як описує її сам Черчилль у своїх мемуарах: "…Створилася ділова атмосфера, і я заявив: "Давайте врегулюємо наші справи на Балканах. Ваші армії перебувають у Румунії та Болгарії. У нас є там інтереси, місії та агенти. Не будемо сваритися через дрібниці.

Що стосується Англії та Росії, чи згодні ви на те, щоб займати переважаюче становище на 90 відсотків у Румунії, на те, щоб ми займали також переважаюче становище на 90 відсотків у Греції та навпіл — у Югославії?" Поки це перекладалося, я взяв пів аркуша паперу і написав: Румунія: Росія — 90 відсотків Інші — 10 відсотків Греція: Велика Британія (за згодою зі США) — 90 відсотків Росія — 10 відсотків Югославія — 50/50 відсотків Угорщина — 50/50 відсотків Болгарія: Росія — 75 відсотків Інші — 25 відсотків Я передав цей листок Сталіну, який до цього часу вже вислухав переклад.

Настала невелика пауза. Потім він узяв синій олівець і, поставивши на листку велику пташку, повернув його мені.

Я сказав: "Чи не здасться дещо цинічним, що ми вирішили ці питання, які мають життєво важливе значення для мільйонів людей, ніби експромтом? Давайте спалимо цей папірець". "Ні, залиште його собі", — сказав Сталін. " Ось так просто вирішувалася доля післявоєнного світу.

Пізніше, на конференції в Ялті союзники віддали Польщу, Чехословаччину та інші країни Центральної та Східної Європи СРСР. А Греція так і дісталася тоді Британії.

До кінця війни грецька партизанська армія ЕЛАС, яка по-справжньому воювала з нацистами, і в якій було багато комуністів, налічувала понад 100 тисяч бійців і до осені 1944 року звільнила від німецьких військ усю Грецію.

Одразу після укладення неформальної "угоди про відсотки" англійці взялися за грецьких партизанів.

В Афінах почалася справжня війна між вчорашніми "братами по зброї", було вбито близько 4 тисяч осіб, десятки тисяч партизанів було заарештовано й ув'язнено в концентраційні табори.

Британії довелося знімати дивізії з італійського фронту для протидії "троцькістам", як називав партизан Черчилль. Дії Британії засудили її найближчі союзники — Франція і США. Але Сталін тактовно промовчав, не заступившись за своїх ідеологічних партнерів.

Тож нічого нового на Землі. Єдиний спосіб не стати жертвою, щоб тебе не з'їли — бути сильним.

Югославія, хоч і дісталася формально Сталіну, проте дуже скоро вийшла з-під радянського впливу і стала однією з ключових країн Руху неприєднання, відіграючи важливу і прибуткову для себе роль посередника між Заходом і Сходом.