Біблія, що зупинила кулю: дивовижний порятунок під час Громадянської війни в США (фото)

У 1863 році солдата Союзу від смерті врятувала кишенькова Біблія. На жаль, хоча вона й зупинила кулю, яка мала потрапити чоловікові у груди, проте він все ж помер за 9 днів.

3 травня 1863 року, під час Громадянської війни в США, бригада Союзу вишикувалася в бойову лінію перед стрілецькими окопами конфедератів, під час другої битви під Фредеріксбургом. Вони потрапили під шквальний вогонь, і одного з солдатів Союзу, Чарльза В.

Меррілла, було важко поранено, пише Smithsonian Magazine. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Куля зачепила його праве око, пробила череп і застрягла за вухом.

Проте другу кулю, спрямовану в груди, зупинила маленька Біблія, яку він тримав у кишені пальта над серцем. Його перевезли до "Мереживного дому", імпровізованого польового шпиталю, де хірурги успішно витягли кулю, вважаючи, що його життю вже нічого не загрожує.

Вони зберегли мушкетну кулю на згадку. Згодом Меррілла перевели до шпиталю, розташованого у Вашингтоні, де про його історію дізнався Бенджамін Перлі Пур, журналіст, дипломат і людина зі значними зв'язками у Вашингтоні.

Як і Меррілл, Пур був уродженцем Ньюберіпорта, і він відчував спорідненість із молодим солдатом та його родиною.

Він повідомив Меррілів, що їхній син отримує винятковий догляд в одному з найкращих госпіталів країни, особливо відзначивши самовіддану увагу медсестри, на ім'я Керолайн Віппі.

У телеграмі та наступному листі Пур пообіцяв наглядати за здоров'ям Меррілла, навіть запропонувавши супроводжувати його в майбутній поїздці до Вест-Ньюбері.

Він додав вирішальну роль Біблії, яку Мерріллу подарував преподобний Фостер, тієї самої книги, яка перехопила другу кулю. Через чотири дні після поранення Меррілл залишався притомним і оптимістично налаштованим щодо свого одужання.

У листі до батьків він визнав, що через поранення має інший вигляд, але завдячує своєму покращенню стану "добрій опіці нашого Небесного Батька, яку я отримую, і сподівався, що ми зможемо зустрітися ще раз".

Меррілл, безсумнівно, розумів, яку важливу роль відіграла Біблія, що врятувала його від миттєвої загибелі на полі бою. Він черпав втіху з її присутності, знаючи, що йому пощастило залишитися живим.

Його лист закінчувався словами заспокоєння і проханням не розповідати молодшим членам сім'ї про втрату правого ока. Тим часом звістка про чудесне виживання Меррілла поширилася у вашингтонських колах і дійшла до самого президента Авраама Лінкольна.

Глибоко зворушений тим, що Меррілл вижив всупереч обставинам, Лінкольн надіслав солдату Біблію з особистим написом: "Чарльзу В. Мерріллу, 19-й Массачусетський, А. Лінкольн, 8 травня 1863 року". Зараз ця Біблія зберігається разом з Новим Заповітом Меррілла в бібліотеці Філліпса.

Ден Ліпкан, директор бібліотеки, розповів "Меррілл був уродженцем округу Ессекс, [тому] … це цілком доречно, що документи Меррілла опинилися в нашій бібліотеці". 12 травня Пур відвідав Меррілла в лікарні, сповнений оптимізму щодо його одужання.

Й після розмови Пур пішов, пообіцявши повернутися пізніше. Однак того ж дня, приблизно о 14:00, сталася трагедія. Меррілл, лежачи у ліжку, раптом закричав до іншого пацієнта, покликавши міс Віппі і показавши, що він кашляє кров'ю. Це були його останні слова.

Хірурги негайно відкрили рану на голові та гарячково шукали розірвану артерію. "Його кров виривалася вперед, — розповів Пур. — Почався внутрішній крововилив, і наука не могла його зупинити". Через двадцять хвилин Меррілл помер, "його душа [перейшла] в інший і кращий світ".

У Вест-Ньюбері сім'я Мерріллів з нетерпінням чекала на повернення сина. Вільям Меррілл, батько Чарльза, поїхав до Ньюберіпорта в очікуванні приїзду сина. Саме там він отримав телеграму від Пура, в якій повідомлялася звістка про раптову смерть Чарльза.

Попри порятунок, який Біблія Меррілла дала йому на полі бою, вона не змогла відвернути кулю, яка врешті-решт забрала життя. Меррілл похований на кладовищі Walnut Hill Cemetery у Вест-Ньюбері.

Як зазначив Newburyport Herald у своєму висвітленні трагедії: "Таємничі шляхи провидіння, і за одну годину і в спосіб, про який вони не думали, він відійшов до свого вічного дому та вічних друзів на небесах. Це був сміливий, високоморальний і розумний юнак, улюблений усіма".