У ЗСУ міг бути "український Bradley" , але перед вторгненням програму згорнули, — ЗМІ (фото)

Україна могла мати власну бойову машину піхоти (БМП), що не поступається за своїми характеристиками американському Bradley. Однак програма розробки БМП "Вавилон" була зірвана через бюрократичну тяганину і службову недбалість.

Про це йдеться в розслідуванні "Економічної правди". Ідея розробки БМП "Вавилон" виникла у 2016 році. Команда конструкторів компанії "Арей", під керівництвом Миколи Степанова та його сина Сергія, запропонувала Міноборони створити важку БМП на базі танка Т-64А.

Машина мала бути оснащена сучасним цифровим комплексом управління, гібридним приводом і посиленою бронею. Конструкторам вдалося досягти необхідного рівня захисту. На випробуваннях макет витримав влучання 125 міліметрового боєприпасу з 500 метрів.

Для початку розробки проєкту Центральний науково-дослідний інститут (ЦНДІ) мав надати технічне завдання компанії "Арей". Однак цей процес зайняв понад два роки, і роботи почалися тільки наприкінці 2018 року.

Керівник ЦНДІ, генерал Ігор Чепков, пояснив, що хоча технічне завдання було розроблено швидко, узгодження щодо тактико-технічних вимог зайняло значний час.

Окрім довгого очікування, конструктори, зокрема Сергій Степанов, зіткнулися з помилками в документі, такими як застарілі стандарти та нереалістичні вимоги.

Згідно зі Степановим, однією з незвичайних вимог була необхідність оснастити бойову машину динамічним захистом ХСЧКВ. Це викликало непорозуміння, оскільки зазвичай у технічному завданні вказуються загальні цілі та характеристики, а не конкретні продукти.

"Арей" висловлювала невдоволення тим, що Чепков наполягав на використанні ХСЧКВ у проєкті, що, нібито, стало ключовою точкою конфлікту між компанією і замовником.

Хоча ЦНДІ погодився скоригувати технічне завдання за запитом "Арея", деякі аспекти, такі як бронювання, залишилися незмінними.

На другому етапі розробки проєкту — створенні конструкторської документації — процес сповільнився через зміни в технічному завданні, які розглядалися протягом шести місяців.

У цей час компанія зіткнулася з фінансовими труднощами, але, незважаючи на це, вона завершила цей етап, отримавши позитивний відгук військових представників. Однак згодом виникли дивні події.

Військові прийшли на завод позапланово, щоб перевірити виконання контракту, і результати були позитивними.

Пізніше керівництво "Арея" було викликано на засідання комітету з безпеки Верховної Ради, де було обговорено питання про передачу проєкту "Вавилон" іншому підприємству.

Хоча в наступних перевірках не було виявлено негативних моментів, Міністерство оборони України, спираючись на лист Чепкова, призупинило виплату авансу "Арею".

Пізніше аванс було виплачено, але компанія зіткнулася з тиском і пропозицією перенести виробництво на інший завод.

На той момент, на Київському бронетанковому заводі (КБТЗ), де вже готували цехи для виробництва дослідного зразка "Вавилона", і було підписано всі необхідні угоди, Міністерство оборони України однаково наполягало на перенесенні виробництва до Харкова.

Компанія "Арей" не погодилася з цим, оскільки вже набрала співробітників у Києві. Третій етап розробки не отримав фінансування, і "Арей" знову опинився без коштів до кінця 2021 року.

Це призвело до збитків у розмірі 28 мільйонів гривень, які так і не були компенсовані, оскільки контракти не передбачають відповідальності замовника за зрив фінансування.

За цей час конструктори створили унікальне програмне забезпечення, оптико-електронні пристрої, енергоагрегат, але всі ці зусилля виявилися марними.

Програму Державного оборонного замовлення (ДКР) "Вавилон" закрили 22 лютого 2022 року, за два дні до вторгнення Росії, без урахування позиції командування сухопутних сил ЗСУ, за результатами внутрішнього аудиту Міноборони.

Міністерство оборони не забрало конструкторську документацію та макети, на які було витрачено 50 мільйонів гривень платників податків. За законом, це майно належить Міноборони.

Після завершення контракту "Арей" не мав права ставити собі на баланс технічну документацію і макети, і просив їх забрати, але це так і не сталося. Пізніше внутрішній аудит Міноборони згадав втрачене майно.

Аудит підтвердив, що відомство не прийняло матеріальні цінності, що належать міністерству. Унаслідок цього восени 2023 року прокуратура почала досудове розслідування за статтею 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість).