Демократія під час війни: хто отримав 100% бронь співробітників від мобілізації

Кабінет міністрів України забронював від мобілізації весь персонал неурядових організацій та підприємств, які отримують закордонне фінансування. Уряд України визнав підприємства критично важливими для функціонування економіки під час війни.

У списку зі 133 позицій є установи, що належать до США, Німеччини, Франції, а також українські громадські організації та комерційні компанії.

У наказі держсекретаря Кабміну від 21 червня 2024 року №75 ідеться про зміни, які внесли до нормативно-правового документу, що стосується постанови уряду від 27 січня 2023 року №76.

У ньому зазначено порядок бронювання компаній, організацій та установ, діяльність яких є важливою для України.

Як виявилося, важливими під час війни є низка організацій і компаній, які займаються дослідженням громадської думки з різних, зокрема політичних питань, і отримують гроші від міжнародних інституцій.

Серед них: "Опора", "Центр політичних студій та аналітики Ейдос", "Інститут Київська школа економіки", "Інтерньюз-Україна", "Трансперенсі Інтернешнл Україна", "Українська академія лідерства", "Український незалежний центр політичних досліджень", "Центр демократії та верховенства права", "Центр економічної стратегії", "Центр політико-правових реформ", "Фундація архітектури реформ в Україні", "Фундація Східна Європа" та інші.

За словами політичного експерта Олега Постернака, у списку справді багато громадських організацій, соціологічних центрів і політичних інститутів, які змогли забронювати 100% співробітників. З одного боку, все реалізовано, відповідно до закону.

Однак з іншого — оскільки проблема бронювання персоналу одна з найчутливіших під час триваючої мобілізації, на думку Постернака, держава зробила реверанс у бік громадських організацій, у такий спосіб отримавши "ручних" експертів, за допомогою яких можна впливати на громадську думку.

"Бронь від мобілізації своєрідний інструмент впливу. Це погано з погляду громадянського суспільства, яке має критикувати дії влади та коригувати їх.

Зараз держава отримала гачок контролю, схваливши бронь для низки підприємств, чимало з яких навряд чи можна назвати критично важливими в умовах воєнних дій. Чи зможуть вони тепер впливати на державні інтитуції належним чином? Боюся, що ні.

Вони будуть змушені тричі подумати, перш ніж займатися критикою влади", — міркує в бесіді з Фокусом Постернак. Експерт зазначає, що в списку є організації, які мають міжнародний вплив, а тому могли отримати бронь на негласне прохання іноземних посольств.

Також є поважні організації з історією, які під час воєнних дій продовжують проводити соціологічні дослідження, важливі для розуміння суспільних процесів. "Є ті, у кого є ім'я, і вони продовжують бути на виду під час війни, демонструючи суспільно важливу роль.

У них велика кількість співробітників, і вони виконують корисну функцію. Але багато хто в списку навряд чи є по-справжньому важливими структурами, які можуть похвалитися результатами.

Тому список можна було б скоротити на користь підприємств, які й справді критично важливі, але з якихось причин не отримують можливість забронювати 100% співробітників", — зазначає експерт.

Згідно з порядком бронювання від мобілізації, компанії, які працюють на користь Сил оборони або є критично важливими для функціонування держави і територіальних громад, можуть оформити співробітникам відстрочку від призову .

Залежно від категорії, підприємства можуть забронювати або 50% співробітників, або 100%. Як відомо, у червні процедуру бронювання співробітників дещо спростили.

Тепер її можна здійснювати через портал "Дія", погодивши з Мінекономіки, військовими адміністраціями та Генштабом ЗСУ. На думку Постернака, тема бронювання — інструмент подвійних стандартів, коли щодо одних діє жорстка норма, а щодо інших більш гнучкі правила.

"Думаю, підхід мав бути більш справедливим. Частина організацій, які отримали сьогодні бронь, не є життєво важливими для населення, і не виконують критично важливу діяльність", — додав експерт.