Про наші фури та поляків. Чому ситуація на кордоні з Польщею виглядає як війна

Мабуть, не всі тут памʼятають. Але в 90-х головними гравцями на українському і європейському ринках вантажних автоперевезень були не поляки — а німці, французи та італійці. Їхні фури та їхні водії возили більшу частину вантажів по всій Європі. І саме вони на цьому заробляли.

Але в 2000-х зʼявилися польські перевізники, які своїми низькими цінами і кращою якістю витіснили водіїв старої Європи. Тому що готові були працювати більше. Тому що готові були заробляти менше. Тому що хотіли жити краще. І ринок обрав тоді їх. Бо ринок завжди обирає краще.

І щось я не памʼятаю тоді, щоб французи і німці брали в облогу польські кордони, щоб блокували польські фури і знущалися з польських водіїв і споживачів. І не треба про це мовчати. Бо те, що зараз роблять поляки з блокуванням України — це не дружба і не сусідські відносини.

Навіть без війни. Навіть якби це були мирні часи. І це не має жодного стосунку до ринкової економіки та європейських цінностей. В Україні. У нас закриті порти. У нас закриті аеропорти.

Ми всі — всю свою логістику побудували через аеропорти і морські порти Польщі — бо вони наші добрі сусіди. Могли побудувати через Геную. Могли побудувати через Констанс. Але більшість з нас добровільно обрала братів поляків.

Ми їм платимо портові збори, ми користуємося їхніми ліцензійними і митними складами, ми часто завантажуємо в їхні літаки і підіймаємо їхню економіку. Два місяці тому привезти контейнер з Ґданська в Київ коштувало 1500€, а зараз — 6000€. В 4 рази — бо все стоїть.

Поляки все заблокували і фактично взяли нас в облогу. А насправді. Наші водії і наші перевізники — це поляки зразка кінця 90-х. Наші голодні до роботи. Наші готові довозити швидше. Наші готові працювати дешевше. Це ринок. І ринок сьогодні обирає українців.

Я хочу нагадати, що українці — не тільки біженці і не тільки підприємці. Там, в Польщі, працюють і платять податки десятки тисяч простих українців.

Наші громадяни залишають там гроші на АЗС, зупиняються в їхніх готелях, купують в їхніх магазинах, харчуються в їхніх ресторанах, купують квитки на їхні потяги, автобуси і літаки. Досить ховати очі і боятися казати правду. Наші люди — не дармоїди, не прокажені.

Фактично наші громадяни підіймають економіку Польщі своєю працею і своїми витратами там. І ми маємо повне право відстоювати і отримувати ті європейські цінності рівності та пропорційності, про які так гучно люблять говорити наші сусіди.

А те, що вони зараз роблять з нашими водіями, з нашим експортом і імпортом — це точно не дружні і не сусідські відносини. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.