Вибухи під Брянськом — крах під Курськом. Як інцидент на черговому арсеналі зірвав контрнаступ РФ

Після такого собі інциденту на 67-му арсеналі ГРАУ в Брянській області дещо інакше слід поглянути на динаміку подій, яка найближчим часом може мати місце бути в Курській області.

А все тому, що об'єкт, на якому всю минулу ніч і навіть сьогодні зранку детонували боєприпаси калібру 152-мм, 122-мм і не тільки вони, насамперед постачав групу військ "Північ", а якщо бути зовсім точним, її підгрупу — "Курськ".

Річ у тім, що Курське угруповання, чисельністю до 40 тисяч тіл, має з механізованої компоненти приблизно такий набір: Як бачимо, не найвидатніші показники, але командування РОВ намагається їх нарощувати.

При цьому, якщо взяти до уваги 67-й арсенал ГРАУ як окремо взятий об'єкт із наповненням у 20 тисяч тонн боєприпасів, то це приблизно півтора-два місяці безпроблемного артилерійського вогню по 6 тисяч пострілів на добу саме 300-ма одиницями артсистем.

Головне, щоб тільки ствол витримав таке навантаження. Нагадаю, що з 9 на 10 вересня РОВ розгорнули контрнаступ у Курській області, але досі там особливо не досягли успіху. Так, якщо місяць тому СОУ контролювали 1 245 км² КО, то станом на 9 жовтня зона контролю становить 1 105 км².

І це тільки те, що можна верифікувати. Тобто, м'яко кажучи, не особливо видатний показник місяця контрнаступу Курського угруповання, яке чисельно переважає українські підрозділи. А тепер ще й неминучий дефіцит боєкомплекту до артилерії. . .

Очевидно, що в жовтні російські війська не матимуть абсолютно ніякого успіху в питаннях повернення контролю над Курською областю.

У той час як вони намагатимуться відгризати шматки від найуспішнішого для них напряму Снагость-Любимівка, СОУ розширюватимуть зону контролю на інших ділянках, чому сприятиме зниження активності російської артилерії.

Таким чином, жовтень також можна вважати для РВВ марним місяцем у питанні епічного витіснення СОУ з КО, але водночас не факт, що до кінця місяця не буде завдано ударів по об'єктах, від яких також критично залежить забезпечення ГВ "Північ".

Курське угруповання, яке два місяці намагалися посилити і продовжують це робити, на ділі виявляється абсолютно небоєздатним, що дивно, на території самої ж Росії.

Очевидно, що Росія не здатна не тільки себе захистити, а й організувати адекватну військову операцію з повернення своїх територій.

Зрозуміло, з цього робляться відповідні висновки не тільки в Генеральному штабі ЗСУ, а й у середовищі як наших партнерів, так і низки інших геополітичних гравців.

Усі ці фактори вказують на те, що низка населених пунктів і районних центрів у Курській області вперше за останні два десятиліття зустрінуть Новий рік із привітаннями від іншого президента.

При цьому я абсолютно не виключаю, що серед уже очевидних зон контролю і районних центрів до того моменту до тих, хто зустрічатиме НР із новим президентом, будуть і нові районні центри. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.