Величезна діра: який вигляд має Ан-2, який росіяни переплутали з українським БПЛА (відео)

Через кілька днів у мережі з'явилися кадри, який вигляд він має після обстрілу. У Defense Express проаналізували живучість літака. Стався інцидент 26 листопада в республіці Башкортостан.

Росіяни почали обстрілювати в Салаваті "Кукурудзник" Ан-2, який залетів у заборонену зону і через темну пору суто був сприйнятий за ударний дрон.

Пролітав борт над нафтопереробним заводом "Газпром нефтехим Салават", який раніше вже зазнавав атак українських БПЛА, тож росіяни і відкрили вогонь.

Виявилося, що це літак Ан-2, що належить компанії "Лайт Эйр", який виконував плановий політ Уфа-Салават-Уфа для проведення інфрачервоної зйомки, писало російське медіа Baza. Усе було погоджено, проте призвело до наслідків.

"Унаслідок стрілянини у літака стався витік палива, після чого КВС ухвалив рішення повернутися в Уфу. Ще через 40 хвилин літак зміг сісти в місцевому аеропорту. Під час огляду у фюзеляжі літака було виявлено три отвори від куль", — йдеться в повідомленні.

Пізніше виявилося, що один із членів екіпажу ледь не загинув під час обстрілу, адже кулі прошили наскрізь його одяг і дивом не зачепили самого чоловіка.

На опублікованому в мережі ролику також можна помітити, який вигляд має сам борт після обстрілу — він перетворився на решето. У корпусі десятки слідів від куль, а на крилі — величезна діра, писали в Baza.

Аналітики Defense Express стверджують, що цей інцидент викликає досить спірні емоції, адже з одного боку протиповітряна оборона противника за 1400 кілометрів від України показала високий результат у ураженні повітряної цілі.

"Але незважаючи на доволі щільний обстріл, жоден критично важливий вузол літака суттєвих пошкоджень не зазнав. І навіть пробоїна в крилі не зачепила паливну систему, бо шість баків загальним об'ємом у 1200 літрів розміщуються у верхньому крилі", — йдеться в повідомленні.

Створено Ан-2 видатним українським авіаконструктором Олегом Антоновим, нагадують аналітики, і літак укотре довів свою живучість. Розроблений він був після Другої світової війни і призначався не тільки для цивільної авіації.

Радянські повітряні сили прийняли борт на озброєння 1948 року, а досвід проєктування літаків з метою підвищення їхніх шансів на виживання під зенітним вогнем на той час був накопичений просто величезний.

"Саме цей масив досвіду і знань зараз об'єктивно повертає свою значущість через повторне активне поширення зенітних систем на основі малокаліберних автоматичних гармат і кулеметів.

І тому при проєктуванні тих же далекобійних дронів зовсім не зайвим буде здути пил із напрацювань 40-х років ще "доракетної ери", — підсумували аналітики.

Нагадаємо, 29 листопада повідомлялося, що Сили оборони вдруге завдали удару по нафтобазі в Ростовській області, де заправляли ЗС РФ. ЗСУ вже атакували об'єкт кілька місяців тому.